fbpx
Життєві історії
Мати чоловіка вмовила мене, щоб я жила з ними після весілля. Але я там довго не затрималася, бо було непросто жити з такою жінкою під одним дахом. Одного ранку я зібрала речі, забрала сина і поїхала до мами в село. Так, там воду потрібно в колодязі набирати, та й грубка на дровах, але мені було добре, як ніколи. Ніякого поспіху, дитина на свіжому повітрі. Вперше за довгий час я змогла відіспатися. Через півтора місяці Василь приїхав за мною. Він сказав, що поїде на заробітки, щоб купити нам житло, а мені сказав повертатися жити до його матері. Василь поїхав за кордон, а я повернулася до свекрухи

Коли ми одружувалися, то я відразу говорила чоловікові, що оскільки у нас свого власного житла немає, то ми будемо орендувати квартиру, щоб не жити з ріднею, адже з цього нічого доброго не вийде. Але мій Василь думав інакше. Чоловік став говорити, що дім його батьків – його власний дім і нам не потрібно віддавати гроші чужій людині, ми поки можемо пожити з його батьками, а свої гроші відкласти.

Можливо я б не погодилася ніколи, та сама мати чоловіка стала мене вмовляти жити у них, обіцяла, що мені у них буде добре і вони дуже хочуть, щоб дружина сина теж жила з ними під одним дахом, бо відтепер ми одна родина.

Мені було приємно, що батьки чоловіка добре до мене ставляться і я погодилася.

Але відразу після весілля зрозуміла, що то була помилка. З матір’ю чоловіка мені було непросто під одним дахом, вона постійно хотіла, що б я робила все, як вона. Постійно мене повчала, переробляла все, що робила я без її згоди. Я зрозуміла, що досить з мене такого стану справ.

Одного ранку я зібрала речі, забрала сина і поїхала до мами в село. Так, там воду потрібно в колодязі набирати, та й грубка на дровах. Але мені було добре, як ніколи. Ніякого поспіху, дитина на свіжому повітрі. Вперше за довгий час я змогла відіспатися.

Через півтора місяці Василь приїхав за мною. Сказав, що все розуміє, що ось вже така у нього мати. Я відразу сказала свою умову: або ми живемо окремо від його батьків, або розлучення. Він пообіцяв, що до Нового року заробить ще грошей, і ми обов’язково купимо хоч невеликий, але власний будиночок. А поки попросив повернутися до його матері. Я повірила і повернулася.

Василь поїхав на заробітки.

Тепер вона докоряла мені чи не кожен день: то я кудись ходжу, то не з тими спілкуюся, то дитина негарно одягнена, то я щось зайве купила. Але я намагалася не звертати уваги і стала шукати житло. Знайшла недорогий, але затишний будиночок за нашими коштами, віддала завдаток і стала чекати чоловіка.

Він приїхав за пару днів до Нового року, але до покупки будинку інтересу не проявляв. Сьогодні у нього кафе з друзями дитинства, завтра баня з колишніми колегами, потім ще щось було і так кожен день. Люди гроші чекають, я готова переїжджати в новий будинок, за який вже дала завдаток, а він навіть не думає про це.

Новий рік чоловік з сім’єю відзначав в новому заміському будинку, який його батьки купили ще влітку. Я цього не знала. Як не знала і про те, що всі наші відкладені кошти теж пішли на цю батьківську нерухомість. Новорічні свята я проводила одна. Вірніше з сином на орендованій квартирі.

Василь кликав нас відзначити свято з ними, але я розуміла, що там мене ніхто не чекає. Схоже, чоловік налаштований жити саме з батьками, а не зі мною, тому в голову все частіше приходять думки про розлучення. Але як же непросто піти від людини, яку любиш, і який говорить, що теж щиро кохає. Та й як же дитина буде без батька?

Чоловік каже, що будинок належить і мені теж, і я можу туди переїхати в будь-який момент, навіть залишив ключі. Але якось ми з дитиною приїхали на вихідні туди, а ключі не підходять. Виявилося, після того, як Василь поїхав на заробітки його батьки змінили замки. Я не змогла зайти у хату.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – olx.

facebook