Українці Сьогодні

Ми з дружиною родом з села, а приїхали працювати на базар в столицю. Чимало років з раннього ранку до пізнього вечора сиділи з тими овочами, але назбирали на однокімнатну квартиру. Цієї весни планували новосілля святкувати, я вже все своїм розповів. А Катерина вчора сказала, що покличемо лише її родину, бо вони багатші, гроші принесуть, а мої родичі бідні, лише місце займатимуть. Тільки батьків для годиться покличемо. Я маю спокійний характер, але цього разу мовчати не став і все висловив дружині. Не буде тепер свята у нас

Ми з дружино обоє родом з села. Коли одружилися, обоє приїхали в Київ і

Життєві історії 0

Жити в селі разом з моїми батьками чоловік не захотів. А там і город був з свіжими продуктами, і молоко, і яйця, і сир. Потім нам довелося переїхати до свекрів і все дуже змінилося. Усі взагалі перестали нам допомагати

З чоловіком у нас різниця 10 років. Я народилася і виросла в селі. Коли

Життєві історії 0

Заміж я вийшла в 44 роки. У мене немає дітей. Ми з чоловіком продали свої однокімнатні квартири і купили трикімнатну. Якраз після того про мого чоловіка згадала його доросла дочка від першого шлюбу. Сказала, що в них зараз проблеми, вона хоче пожити у батька і просить звільнити її сім’ї дві кімнати. А я не хочу їх бачити, бо чоловік мій вже немолодий. І коли його не стане, то вони собі заберуть цю квартиру

Я, чесно кажучи, ніколи не розуміла виразу «Чужих дітей не буває!». Ще й як

Життєві історії 0

На 25-річчя шлюбу Наталя купила чоловікові новий телефон і чекала, коли чоловік першим її привітає, скаже, як її любить, як дякує за дітей і турботу. Але цього не сталося – вранці Петро прокинувся, мовчки з’їв сніданок і пішов на роботу. А ввечері повернувся дуже втомленим і відразу ліг спати. Тоді Наталя нарешті зрозуміла, що час починати жити для себе

Наталя не звикла скаржитися на життя, хоча навіть собі боялася зізнатися, що не про

Життєві історії 0

Коли до нас приїжджав старший син з дружиною ми їх зустрічали дуже гарно з чоловіком. Смачно готували, звільняли найбільшу кімнату. Нам вже за 60, тому ми вирішили поїхати в столицю до свого сина вперше, поки ще є сили. Приїхали о 5-тій вечора, Оксана накрила стіл, ми поїли і вже хотіли б лягти відпочити, бо не молоді та ще й з дороги. Сидимо, дивимося з чоловіком одне на одного, а самі не знаємо де нам лягти

Можливо, я трохи помиляюся, але зовсім не розумію сучасний підхід молодих сімей. Чимось не

Життєві історії 0

Лариса з чоловіком пів року жили, душа в душу, поки свекруха не заявилася на порозі Ларисиної квартири. – Так, дорогі мої, я поживу поки у вас, не переживайте, ви мені не заважаєте. Коли Лариса зрозуміла, що свекруха до них надовго приїхала, вона їй сказала: – Квартира моя. Мені її батьки купили і жити я тут планую тільки з чоловіком, так що, дорога моя свекрухо, збирайтеся додому

Лариса, моя знайома, вийшла недавно заміж. Вона свого чоловіка знала ще з шкільної юності,

Життєві історії 0

У бабусі у власності не мало не багато – хороша трикімнатна квартира, і ще дача, стара, але теж непогана. Звичайно, ми доглядали за бабусею не через майно. Ніколи взагалі не думали, кому дістанеться її квартира. Але це несправедливо – ми її доглядаємо, а заповіт вона склала на рідну внучку, яка в очі її не бачила

– Про існування рідної дочки тата я дізналася порівняно недавно, думала, що у тата

Життєві історії 0

Чоловік залишив мене, бо знайшов собі іншу. Забув і про мене, і про дітей. Я тоді ледь встигала, не знаю де й бралися ті сили. А потім вони розбіглися і чоловік взяв пожити до себе дітей. Син з донькою прожили в батька аж 2 тижні, а потім я набрала його і сказала, що прийшов час платити аліменти. Та він мовив, що діти поживуть ще тиждень у нього і тепер гроші я буду винна йому

З чоловіком своїм я роз’їхалися з його ініціативи. Іван пішов до іншої і дуже

Життєві історії 0

Чоловік мені повідомив, що вони з мамою і нашим сином поїдуть на вихідні до неї на дачу. Мене вирішили з собою не брати. А коли я запитала, що мені два дні без них вдома робити, чоловік відповів – займись прибиранням

Мені 32 роки, я заміжня, у мене є дочка шість років. Живемо ми в

Життєві історії 0

Моя сестра Ніна була пізньою дитиною в сім’ї, батьки дуже любили її, мало не до 9 класу в школу за ручку водили. Все найкраще їй купували, всю душу в ню вкладали. А в інституті Ніна знайшла собі нареченого і привела його додому. Тітка з дядьком ще довго моїй мамі про нього розповідали. Після тієї історії моя сестра Ніна так і не знайшла щастя в житті

– Ніні – моїй двоюрідній сестрі скоро сорок років буде вже, – розповідає подругам