fbpx
Життєві історії
Лариса з чоловіком пів року жили, душа в душу, поки свекруха не заявилася на порозі Ларисиної квартири. – Так, дорогі мої, я поживу поки у вас, не переживайте, ви мені не заважаєте. Коли Лариса зрозуміла, що свекруха до них надовго приїхала, вона їй сказала: – Квартира моя. Мені її батьки купили і жити я тут планую тільки з чоловіком, так що, дорога моя свекрухо, збирайтеся додому

Лариса, моя знайома, вийшла недавно заміж. Вона свого чоловіка знала ще з шкільної юності, а ось маму до заміжжя і не бачила. Вона жила окремо від сина, в іншому місті і дуже рідко приїжджала, відвідати бабусю і сина. Кожен її приїзд був скоріше для галочки. Ніяких подарунків вона не привозила, приїде, погостює день-другий і їде.

У неї там особисте життя. Син виріс, ось одружився з Ларисою. Лариса з чоловіком пів року жили, душа в душу, поки свекруха не заявилася на порозі Ларисиної квартири.

– Так, дорогі мої, я поживу поки у вас, не переживайте, ви мені не заважаєте.

Лариса подивилася на чоловіка, а той лише знизав плечима.

– І як довго ти зібралася з нами жити, мамо? – запитав син.

– Так зараз роботу знайду і з’їду. Ну або чоловіка – розсміялася свекруха.

Виділили мамі дитячу кімнату. Планували дитини, але поки завагітніти не виходило, нехай поживе. Пройшов тиждень. Потім другий. Свекруха цілими днями лежала в кімнаті, і не особливо шукала роботу. Ларису вже почало це напружувати, і вона дочекалася моменту, поки вони залишаться вдвох, і запитала свекруху:

– Ви собі роботу шукати збираєтеся?

– А що таке, люба? Хіба я тобі заважаю? Живу тихенько, в своїй кімнаті.

– Це не ваша кімната. Це кімната для нашої майбутньої дитини. І ми не планували, що там буде жити хтось ще.

– Ларисо, мила моя, ти повинна бути мені вдячна, що я тобі такого чоловіка виховала. Дитинку народите, він все одно один не зможе спати, поставите ліжечко до себе. Тут Лариса вже не витримала.

Якщо у неї такі плани, то значить і повертатися додому вона не збирається.

– Значить так. Чоловіка мого виховала бабуся, я знаю його зі школи і вас я ніколи не бачила. Наскільки мені відомо, грошима ви теж не забезпечували ні чоловіка, ні бабусю. Так що вдячна я тільки бабусі і допомагаємо їй, чим можемо. Квартира це моя. Мені її батьки купили і жити я тут планую тільки з чоловіком, так що, дорога моя свекрухо, збирайтеся додому.

Свекруха була ошелешена, мовляв, вона цього так не залишить, але, зібравши свої речі, через кілька годин вона пішла. А ще через кілька годин прийшла бабуся. Лариса налила їй чаю, і вони говорили. Виявилося, що свекруха вже поїхала назад, але при цьому вона сказала бабусі, що все одно доб’ється, що б їй виділили половину від квартири. Лариса так і не зрозуміла, з якого дива.

Коли чоловік прийшов з роботи додому, Лариса розповіла все, як воно було. Лариса хвилювалася, що чоловік розсердиться, що вона практично виставила його маму за двері, але чоловік поставився до цього з розумінням і сказав, що мама сама винна. І спілкування він відновить з нею тільки в тому випадку, якщо вона змінить свою поведінку.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page