fbpx
Життєві історії
Чоловік залишив мене, бо знайшов собі іншу. Забув і про мене, і про дітей. Я тоді ледь встигала, не знаю де й бралися ті сили. А потім вони розбіглися і чоловік взяв пожити до себе дітей. Син з донькою прожили в батька аж 2 тижні, а потім я набрала його і сказала, що прийшов час платити аліменти. Та він мовив, що діти поживуть ще тиждень у нього і тепер гроші я буду винна йому

З чоловіком своїм я роз’їхалися з його ініціативи. Іван пішов до іншої і дуже просто залишив мене.

Офіційно розлучення ми з ним поки не оформили, так як нікому з нас печатка в паспорті поки не заважає зовсім. Двоє дітей, звичайно ж, залишилися зі мною, про інше й мови не велося на той час.

Три роки після того, як ми вже не жили разом Іван, за нашою спільною домовленістю платив аліменти, і особливого інтересу до дітей не виявляв ніколи. Чоловік лише іноді дзвонив мені, відвідував їх після свят, і раз на місяць возив кудись погратися.

Купівлею речей для дітей, постійними зборами в школу, записом в гуртки, і іншими моментами в житті дітей займалася лише я одна.

До його нової панянки я, щиро кажучи, симпатії ніколи не відчувала, і не хотіла, щоб наші діти якось з нею взагалі бачилися, тому і мови бути не могло ні про які поїздках до тата на вихідні, тай його особливої ініціативи не було. Було трохи шкода, що діти ростуть без участі в їх житті рідного тата, але в цілому, такий розклад всіх влаштовував.

Нещодавно ситуація наша чомусь змінилася в іншу сторону: чоловік розійшовся зі своєю співмешканкою, і тепер йому, мабуть, стало нецікаво. Він, несподівано, згадав про існування своїх рідних сина і дочки – запросив їх минулого місяця пожити у нього на трішки.

Спочатку ми не домовлялися про те скільки часу діти житимуть з ним, і так вийшло, що дітвора провела у свого батька аж два тижні. Коли я спробувала слово сказати про аліменти за цей час, адже розраховувала відкласти частину грошей на оплату дитячих путівок, коли зберуся у відпустку, а інше витратити на їжу та одяг для них, то чоловік мені відразу сказав, що в цьому місяці він мені нічого платити не збирається. Більш того, за його словами, якби син з дочкою прожили б у нього ще хоча б один тиждень, то аліменти платила б йому я.

Чесно сказати, я навіть сперечатися з ним не стала, так як розгубилася, не могла потрібних слів дібрати. Раніше він ніколи не заперечував свої зобов’язання щодо фінансового забезпечення наших діток, а тут, мабуть, вперше провів з ними так багато часу, відчув себе якимось особливим батьком.

Для мене це, в прямому сенсі, почути було не дуже приємно, так як всі найскладніші періоди життя дітей я справлялася з ними сама, без будь-якої допомоги свого чоловіка. А зараз, коли вони стали більш-менш самостійними, він вирішив їх у мене, нехай не повністю, але забрати.

Думаю, що важливу роль в цьому питанні відіграють гроші – тато просто вирішив таким чином зняти з себе фінансові зобов’язання, і не давати мені зовсім коштів для діток.

Не хочу, щоб було так, як він каже. Незрозуміло, коли у нього з’явиться нова подруга, і як вона поставиться до наших з ним дітей. Також думаю, що будуть відчувати діти, коли тато згодом знову про них забуде на цілі місяці. Та й аліментів там не така вже й велика сума, але нам з дітьми вони потрібні, сама я їх не прогодую.

Навіть не знаю, як діяти в цій ситуації далі.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – dreamfood.

You cannot copy content of this page