Андрій знайшов іншу і ми розлучилися. З 3-річним сином я залишилася одна. А потім зустріла Устима і вийшла заміж вдруге. Другий чоловік дуже добре ставився до мого сина, любив його, як рідного, бо знав, що в нього не буде дітей. Минали роки і мій колишній повернувся в наше місто, і сказав, що хоче зустрітися зі мною. Ми щиро поговорили про минуле, Андрій сказав, що другий його шлюб був невдалий, зараз він один, дітей немає, просив мене повернутися, вибачався. Я повернулася додому і сказала Устиму, що подам на розлучення. А мій рідний син мовив: “Ти йди куди хочеш, а тата я не покину”
Перший раз я виходила заміж з великого щирого кохання. Чесно кажучи, я в першого
Коли Людмила лише починала розмову про розширення житла, Іван, чоловік, відразу починав говорити, що горбатитися по закордонах він не буде, адже він впевнений, що батьківський будинок дістанеться йому, як єдиному спадкоємцю. А поки його все влаштовує, адже вони мають де жити. Якщо Івана все влаштовувало, то Людмилі такий стан речей зовсім не подобався, тому вона сама поїхала на заробітки
Людмила мала гарну роботу, працювала в місцевій поліклініці лікаркою. З чоловіком і двома синами
На весільні гроші, які здебільшого нам подарувала моя родина, ми з Вадимом купили автомобіль, а мої батьки купили нам хорошу квартиру. Та після весілля все змінилося, я перестала впізнавати чоловіка. Він часто затримувався на роботі, міг не приходити ночувати. Вадим постійно їздив на машині у своїх справах, а я ходила пішки. Так ми прожили три роки, тепер я не знаю, як батькам сказати правду
В моєму житті склалася непроста ситуація, я сама не можу знайти правильний вихід, бо
В моєму розумінні борщ буває двох видів – сьогоднішній і вчорашній, а свекруха заявила, що її син їсть лише особливий борщ. Я дивилася на неї і абсолютно не розуміла, про що вона говорить. Три дні я кріпилася і годувала чоловіка практично в сухом’ятку, а на четвертий день я таки наважилася зварити борщ. З певною долею хвилювання я просто налила борщ в тарілку і покликала чоловіка за стіл
З Павлом ми зустрічалися недовго, всього кілька місяців. Але цього було цілком достатньо, щоб
Свою невістку я незлюбила відразу, тому жити вони пішли окремо. Коли не прийду – в них брудно, немає чого їсти, я говорила Вікторії, що це недобре, що вона погана господиня, вона за це мене теж не любила. У таких стосунках ми з дружиною сина прожили 15 років, а потім він знайшов собі іншу і пішов до неї. Замість того, щоб жити щасливо, я засмутилася, стала просити сина не робити помилки. А він мовив: «Чого ти сумуєш? Радій! У мене нова дружина буде, господиня хороша. Ти ж таку невістку хотіла! Не повернусь я в ту сім’ю, сини мене зрозуміли, питань немає!» Загалом, він подав на розлучення. А я забула про свою гордість і пішла до невістки сама
Коли ще мій син зустрічався зі своєю дівчиною, то про свою майбутню невістку я
Віра дізналася, що їхній будинок в селі давно проданий і що вітчим жив спочатку у сина, а коли він привів другу дружину, то батькові місця в квартирі не знайшлося. Дочка вдало вийшла заміж і живе в іншому регіоні. І хоч дім у неї повна чаша, постійно говорить, що грошей немає. Побачити вітчима, що просить біля магазину милостиню, Віра ніяк не очікувала
Багато років тому мама Віри, коли ще була зовсім юною, провела хлопця в армію
– Дружина мого брата у шлюбі жодного дня не працювала, дитини не народила. Прожили у шлюбі вони 16 років, а тепер розлучаються. У Петра майбутня дружина вже дитину чекає, йому гроші потрібні, а тепер прийдеться ще багато працювати і все з нуля починати. Якось я, випадково, підслухала цю розмову на вулиці між двома жінками. І, знаєте, яка я рада за ту Першу дружину Петра, таки вона мудра жінка
– Ні, у мене навіть в голові таке не вкладається зараз зовсім, чесно тобі
Цього року 8 Березня до нас в гості прийшли батьки чоловіка. Чоловік подарував мені три тюльпани. Я подякувала, але очікувала отримати в подарунок новий телефон. Я чоловіка просила про нього вже давно. Коли я запитала, де мій подарунок, чоловік відповів: «Отримаєш, коли схуднеш, я дуже хочу, щоб ти знову стала красивою». Я дуже засмутилася, але не хотіла влаштовувати сцену – у вітальні вже сиділи свекри
Я заміжня вже 10 років, зараз мені 30 років і у мене є двоє
Як тільки я вийшла заміж, чоловік повів мене жити до своїх батьків, будинок у них був на дві половини. Вхід був лише через двері в коридорі і хвіртку. Мати Мирослава постійно ходила до нас, командувала, була усім незадоволена. Тоді чоловік зібрав сімейну раду і сказав, що він викупить пів будинку в батьків, але ходити до нас вони більше не будуть. Свекор сказав, що не може хату рідному синові продавати, а свекруха погодилася, сказала, що куплять собі автомобіль. Ми сплатили батькам за будинок і чоловік замурував в коридорі двері. Я думала, що у нас почнеться нове життя, але мати чоловіка не була до цього готова
Батьки мого чоловіка Мирослава успадкували досить таки нормальний будинок від його дідуся і бабусі
У грудні чоловік занедужав і потрапив в стаціонар. Все закінчилося добре, але лікарі заборонили йому важку фізичну працю. А я вже почала хвилюватися – хто буде працювати на дачі. До зятя звернулася в черговий, кажу, Михайле, в цьому році без вашої допомоги мені не впоратися. Навіть слухати не став, каже – продавайте, нам вона не потрібна, їздити туди ми не будемо – кожен рік Вам, мовляв, про це говоримо
– Я впевнена, це вони спеціально зробили, – скаржиться 65-річна Галина Петрівна. – Ні

You cannot copy content of this page