Марино, ми знову через тебе по вуха в богах, ти так багато грошей витрачаєш на якісь свої курси, – сказав сердито чоловік, коли переглядва блокнотик дружини, куди вона записувала усі витрати. Марина підняла сумні очі на нього і стала думати, що ж їй на це йому відповісти
– Ти хочеш сказати, що ми по вуха в боргах? – Дмитро різко закрив папку з документами і кинув її на стіл. Голосний звук відбився від порожніх стін
Весілля сестра робила в місцевій їдальні. Інтер’єр залишав бажати кращого: пластикові столи, старі стільці, гірлянди, які ледь світилися. Однак найголовніше було попереду – святкування. – Головне, що молоді щасливі, – шепнула я чоловікові, намагаючись не звертати уваги на деталі, з весілля ще ніхто голодним не пішов. Та перше розчарування прийшло разом із стравами. – Ну що, смачно? – підморгнув чоловік, ледь ковтаючи шматок м’яса. – Неймовірно! – відповіла я, та ми ще не знали, що нас чекає далі
Коли моя двоюрідна сестра Галина запросила нас із чоловіком на весілля її дочки Наталі, я була дуже рада. Весілля – це завжди радість, можливість зустрітися з родиною та
Ганна з таким смаком їла гарячий борщ, що у неї аж щоки порожевіли. Потім ще кількома дерунчиками пригостилася, сил у неї настільки додалося, що вона навіть сама чай зробила і сусідку пригостила. Раптом їхню розмову перервав телефонний дзвінок, на екрані висвітилося Син. Ганна радісно підняла слухавку, хотіла похвалитися, що вона щойно смачно поїла, але син наказав їй збиратися, сказав, що завтра за нею приїде, і просив, щоб вона речей брала з собою по мінімуму. – Синку, а як же Мурчик? Я без нього не поїду, – тихо сказала Ганна. – Кота сусідам віддаш. І щоб більше однієї сумки не збирала, – скомандував Вадим, сказав, що поспішає, і поставив слухавку
– Ну що сказав тобі твій син? Коли тебе забере? – цікава сусідка, яка прийшла провідати Ганну, розпитувала її про те, коли ж нарешті вона до сина переїде.
Ірина помітила, що з картки зникли гроші – та сама премія, яку вона отримала на роботі перед Новим роком. Не могла повірити в це, декілька разів відкривала аплікацію банку, але нічого – все по нулях. Вона стала чекати чоловіка. Андрій прийшов пізно ввечері з пакетом продуктів. – Андрію, де мої гроші? – сердито запитала вона
– Що це означає, що у тебе троє дітей? – Ірина різко зачинила дверцята холодильника, проливши молоко на підлогу. Її голос був спокійний, але очі швидко металися по
Коли Степан побачив, що весілля буде бідним, наречені небагаті були і намагалися на всьому зекономити, то відійшов в інший кінець залу і непомітно дістав з конверту, який вони приготували з дружиною на подарунок, 4 тисячі гривень. – Їм і три тисячі гривень буде достатньо, а про це ніхто ніколи не дізнається, – прошепотів він. Поклав гроші в кишеню, а сам попрямував до нареченої вручати конверт
Знову на весілля йдемо з конвертом грошей? – Степан Дмитрович стояв перед дзеркалом, сердито натягуючи краватку. – Хотілося б щось більш оригінальне придумати, річ якусь недорогу подарувати, а
У внучки був день народження, і я вирішила їхати, купила багато подарунків, в конверт поставила три тисячі гривень. Але колишня невістка мене навіть до хати не запросила. Ми постояли на подвір’ї під холодним вітром. Я намагалася завести розмову, але Марія відповідала односкладово. Врешті вона сказала: – Нам пора йти. Дякую за подарунки. Я стояла й дивилася, як вони йдуть до під’їзду. Марія навіть не озирнулася. А я залишилася одна, з важким тягарем на душі
Моє життя змінилося назавжди, коли мій син Сергій розлучився з невісткою Марією. Я завжди вважала Марію чудовою дружиною і матір’ю для моєї внучки Насті. Коли у них народилася
Наталя дуже добре розуміла, що свекруха запрошує її в гості не просто так, тому до останнього відмовлялася, але коли діватися вже було нікуди — погодилася. — Проходь, доню, сідай! — якось дивно промовила мати. — Сергійку, подай стілець для дружини. А під час самої вечері свекруха завела дивну розмову про великі гроші
Наталя сиділа в своєму кабінеті в офісі, безсилою дивлячись на комп’ютерний екран. Це був один з найважчих днів: серія зустрічей з клієнтами, перевірка важливих документів, нескінченні дзвінки. Втома
До свого 50-річного ювілею Лариса особливо не готувалася, але сподівалася, що чоловік гарним словом її привітає, і хоча б букет квітів подарує. Прокинулася вона з самого ранку, приготувала чоловікові сніданок, але Юрій швиденько поснідав, і не сказав дружині ні слова. Дещо засмучена, Лариса і сама стала збиратися на роботу, в надії, що ввечері чоловік таки її привітає. Перед виходом з дому Лариса глянула на себе в дзеркало, а вона ще таки нічого, хоч і цифри вивели їй сьогодні 50. У важких роздумах вона побрела на роботу, ще не підозрюючи, що її життя скоро зміниться
До свого 50-річного ювілею Лариса особливо не готувалася, але сподівалася, що чоловік гарним словом її привітає, і хоча б букет квітів подарує. Прокинулася вона з самого ранку, приготувала
Василю, а ти що тут робиш? Чому не попередив, що приїдеш? – стою і не вірю, що переді мною стоїть мій чоловік! Можете уявити собі моє здивування, коли я на автобусній зупинці в Римі побачила свого чоловіка. Взагалі, я чекала, що з автобуса вийде дочка, але мої рідні вирішили зробити мені сюрприз. “Невже він і справді вирішив перевірити, чи у мене тут хтось є?” – промайнуло у мене в голові. Адже останнім часом в наших з ним телефонних розмовах він лише про це і говорить. Від несподіванки я просто не знала, що мені думати
– Василю, а ти що тут робиш? Чому не попередив, що приїдеш? – стою і не вірю, що переді мною стоїть мій чоловік! Можете уявити собі моє здивування,
Олено, — сказала свекруха, завітавши якось без попередження, — ти ж зрідка буваєш на дачі своїй, а я б там з радістю жила. Мій будинок уже зовсім розвалюється. Олена була дуже засмучена, лише тепер зрозуміла, що свекруха їм дала гроші на весілля не просто так. Але що тут робити, як викрутитися з цього, щоб не зіпсувати геть усе
— Готуйтеся вже зараз, молодята, зараз вас привітають присутні гості! — організаторка весілля вказала на групу людей, що піднімались зі своїх із місць. Олена поправила пишну фату, намагаючись

You cannot copy content of this page