А чи не забагато для неї – аж 1500 євро? Вона нам ніхто, – заявив мені мій чоловік, коли дізнався, що я збираюся поїхати до колишньої невістки не лише з гостинцями, але і гроші їй дати. – Внуки нам теж ніхто? – задаю уточнююче запитання. – Внуки – то інша справа. Ти їм он скільки гостинців везеш – і одяг, і іграшки, і смаколики. Цього буде цілком достатньо, – каже чоловік. Я спочатку не розуміла, чому чоловік так проти, щоб я гроші невістці давала, але потім з’ясувалося, що він машину нову запримітив
– А чи не забагато для неї – аж 1500 євро? Вона нам ніхто, – заявив мені мій чоловік, коли дізнався, що я збираюся поїхати до колишньої невістки
А ти думала, що і грошей заробиш, і сім’ю збережеш? – питає мене зовиця. – Так поки ти в своїй сонячній Іспанії ласувала цитрусовими, і грілася на сонечку, тут теж відбулися маленькі зміни, – каже. Так вийшло, що я приїхала додому без попередження, і просто ошелешена тими “маленькими змінами”, які побачила. На моєму подвір’ї повним ходом господарює сестра мого чоловіка, а cам чоловік тимчасово проживає у іншої жінки в сусідньому селі
– А ти думала, що і грошей заробиш, і сім’ю збережеш? – питає мене зовиця. – Так поки ти в своїй сонячній Іспанії ласувала цитрусовими, і грілася на
У всіх на Різдво приємні сюрпризи, а у мене таке трапилося, що я навіть не уявляю, що тепер робити. Чоловік мій захотів розлучатися, і не тому, що він мене розлюбив, а тому, що так захотіла його бабуся. Скажете – нісенітниця, я теж так подумала спочатку, але справа занадто серйозна. Бабуся пообіцяла, що перепише свою шикарну трикімнатну квартиру в центрі міста на Павла, але виставила умову – перед тим він має зі мною розлучитися
У всіх на Різдво приємні сюрпризи, а у мене таке трапилося, що я навіть не уявляю, що тепер робити. Чоловік мій захотів розлучатися, і не тому, що він
Мамо, ну як ти чистиш картоплю? Ну нічого не хочеш допомогти мені зовсім, лушпиння залишилося, вічка не почищені. Йти собі, я сама все зроблю, без тебе. На старості з тебе діла не буде, – сердито сказала донька. Ніна ледве встала і почимчикувала до свого віконця
Напевно, немає людей, які б спокійно собі старіли, без усвідомлення того, що найкращі роки молодого життя залишилися вже давно позаду. Життя молодої людини наповнене радістю, різними пригодами, яскравими
Одного вечора, коли Наталя пішла в магазин, Олександр і її найкраща подруга Віра залишилися вдома разом. Якраз в тому магазині була акція на молоко і масло, а він знаходився в іншому кінці їх містечка, тому жінка розраховувала, що ця поїздка займе в неї години дві. Але вона забула вдома картку, а готівки не було з собою, тому довелося повертатися. Додому вона прийшла раніше і побачила те, що бачити не мала
Наталя та Віра знали одна одну ще з дитинства. Вони виросли разом у маленькому містечку, ходили в одну школу, проводили літні канікули разом. Якби хтось колись запитав, хто
Ніна тримала в руках кілька тисяч євро, стояла жінка на роздоріжжі, бо не знала, куди їй іти – додому, чи відразу до сина їхати. – То ви вже вирішили, куди поїдемо? – запитав водій, який розвозив заробітчанок по домах. Ніна його попередила, що ще не вирішила, за якою адресою вона поїде, але зараз уже таки треба приймати рішення. – До сина поїду, – нарешті таки каже Ніна. – Ви хоч йому зателефонуйте, попередьте, – порадив водій. – А навіщо попереджати, якщо мама з купою грошей їде, – сказала інша заробітчанка, яка теж їхала в цьому бусі
Ніна тримала в руках кілька тисяч євро, стояла жінка на роздоріжжі, бо не знала, куди їй іти – додому, чи відразу до сина їхати. – То ви вже
Посиділа свекруха у мене трохи більше двох годин, а далі стала збиратися. Я дивлюся на неї, чекаю, коли ж вона дасть обіцяні гроші. – Ой, ледь не забула чого прийшла, – спохватилася мама чоловіка і пішла до сумки, яка стояла в коридорі. Яким же було моє здивування, коли вона витягла з гаманця аж тисячу гривень. На моєму обличчі відразу можна було прочитати все, але я промовчала. Тисячу гривень, вона це серйозно? Що за ці гроші можна купити двом дітям? Хіба цукерки
– Марино, мама сьогодні до нас прийде, можеш приготувати обід? – каже мені мій чоловік. Я ствердно кивнула, хоча, чесно кажучи, візити свекрухи я не люблю. Приймаю її
То ти лише по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку Аліну. І вона, абсолютно не соромлячись, каже – що так, їй потрібні гроші, мінімум тисяча євро. Вони з подругами зібралися їхати на Різдво у Париж. – Ти ж казала, що тобі квартира потрібна. Якщо ти так тринькатимеш гроші, то житло для тебе ми ще не скоро придбаємо, – кажу. – Мамо, ну що ти починаєш. Ти – моя мама, і ти зобов’язана мене забезпечувати, – заявила Аліна
– То ти лише по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку Аліну. І вона, абсолютно не соромлячись, каже – що так, їй потрібні гроші, мінімум тисяча
Цього дня Надія встала дуже рано, вона заварила чай з м’яти й малини і, хоча в квартирі було ще темно, вона не вмикала світло, а сиділа у пітьмі. Рівно три роки тому не стало її чоловіка, а вона ж його й до того багато років не бачила і досі не знає, де спочиває її Дмитро. Пила його улюблений чай і згадала важку осінню розмову, яка відбулася багато років тому і яка розділила її життя на до та після
Як завжди останнім часом в житті Надії знову настав похмурий, сірий, осінній ранок. Надія дуже не любила осінь, ніколи не любила її, а останні роки й тим паче.
Ігор час від часу телефонував матері, але швидше для годиться, щоб не бути поганим сином, і навіть не пам’ятав, коли востаннє навідувався до неї в гості. Для мами у нього завжди не було часу. І ось, після розлучення, він зрозумів, що саме мама є єдиною близькою для нього людиною, тому запропонував матері переїхати до нього
Ігор давно відчував порожнечу. Йому було п’ятдесят, і, здавалось би, все в житті вже було: робота, квартира, достаток. Але цього було недостатньо, щоб відчути повноту життя. Ігор не

You cannot copy content of this page