Життєві історії
– Нема чим тобі допомогти, мамо. Ти ж знаєш, яка зараз у нас ситуація. Ми самі наміщаємося на новому місці, я сама щодня думаю, звідки тут грошей узяти,
– А на що ти сподівалася? Що про тебе хтось подумає? Може хоч зараз усе сама побачиш і зрозумієш, – картала мене моя сестра, коли я з валізами
Я давно перестала вірити в щире кохання. Точніше, в ту любов, якою вона була на початку нашого з життя з Романом. Ми познайомились з ним ще в університеті,
– Це моя мама, а отже і будинок мій! – заявив мені мій колишній чоловік, коли дізнався про волю своєї матері. Свекруха, усім на подив, зробила неочікуваний крок
В неділю у моєї родички, Ліди, був ювілей. Я спочатку не хотіла йти, і на те були серйозні причини, але потім передумала і пішла ненадовго. Скажу вам чесно,
Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він вже зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я сама була з міста, а Віктор
Цього року свято Миколая я провела з батьками та старшою сестрою Наталею. Наш тато – Микола, тому у цей день ми завжди збираємося разом. Починалося все чудово, але
Ганна все своє життя прожила в маленькому селі, де кожен знав кожного. Вона була жінкою суворою, але справедливою, і найбільше на світі любила свого сина Петра. Вона йому
Мене звати Олена, і я з маленького села, яке знаходиться на заході України. П’ять років тому я поїхала до Іспанії, як і багато інших українців, шукати кращого життя.
До своєї свахи в гості я збиралася кілька років, бо бачила я її всього один раз, перед весіллям наших дітей. Але цього разу я приїхала у відпустку трохи