Нема чим тобі допомогти, мамо. Ти ж знаєш, яка зараз у нас ситуація. Ми самі наміщаємося на новому місці, я сама щодня думаю, звідки тут грошей узяти, – виправдовується моя донька по телефону. Людмила зараз в Канаді, виїхала вже більше року тому разом з своєю донькою. Я від неї нічого не вимагала, але запитала, чи не може вона мені зараз матеріально допомогти, бо мені лікуватися треба, і жити нема де, а зима наближається. А вона лише руками розводить, мовляв, нічим допомогти не можу
– Нема чим тобі допомогти, мамо. Ти ж знаєш, яка зараз у нас ситуація. Ми самі наміщаємося на новому місці, я сама щодня думаю, звідки тут грошей узяти,
Якось я передавала гроші через водія буса, а він так, жартома, каже: “Ваші діти на мій приїзд чекають більше, ніж на Ваш”. Я тоді не зрозуміла, про що він говорить, і лише тепер, коли приїхала, до мене дійшло – я своїм дітям не потрібна, їм потрібні лише мої гроші. Провели ми маму в останню путь, посиділи, пом’янули, і я стала збиратися. Сестра почала мене просити, щоб я залишалася у них ночувати, але я до дітей і внуків дуже хотіла. Та я навіть не уявляла, що ні син, ні донька мене у себе вдома не приймуть
– А на що ти сподівалася? Що про тебе хтось подумає? Може хоч зараз усе сама побачиш і зрозумієш, – картала мене моя сестра, коли я з валізами
Одного разу, після довгих років у шлюбі, я таки наважилася і запитала чоловіка, чи він досі щиро кохає мене, як і відразу після весілля. Роман подивився на мене, не розуміючи, потім трохи промовчав. – Я не розумію тебе. Чого тобі ще не вистачає? Я багато заробляю, ти маєш все, про що можуть мріяти лише інші жінки. Мене його відповідь засмутила і я стала дивитися на жінок, які не присвячували себе сім’ї, а будували кар’єру, вміли заробляти добре і доглядати за собою. Я стала заздрити їм
Я давно перестала вірити в щире кохання. Точніше, в ту любов, якою вона була на початку нашого з життя з Романом. Ми познайомились з ним ще в університеті,
Це моя мама, а отже і будинок мій! – заявив мені мій колишній чоловік, коли дізнався про волю своєї матері. Свекруха, усім на подив, зробила неочікуваний крок – переписала свій будинок на нашу з Олександром спільну доньку. Інший батько порадів би – бабуся записала своїй онучці хату, але це точно історія не про мого чоловіка. Він виявився проти. З претензіями він чомусь пішов не до своєї мами, яка прийняла таке рішення, а до мене
– Це моя мама, а отже і будинок мій! – заявив мені мій колишній чоловік, коли дізнався про волю своєї матері. Свекруха, усім на подив, зробила неочікуваний крок
В неділю у моєї родички, Ліди, був ювілей. Я спочатку не хотіла йти, і на те були серйозні причини, але потім передумала і пішла ненадовго. Скажу вам чесно, таких емоцій я давно не переживала, чоловік каже, що я навіть позаздрила іменинниці. Але я так не вважаю. Просто мені здалося, що Ліда влаштувала для мене показуху
В неділю у моєї родички, Ліди, був ювілей. Я спочатку не хотіла йти, і на те були серйозні причини, але потім передумала і пішла ненадовго. Скажу вам чесно,
Ти, синку, сам дивися, але мені здається – не пара вона тобі, тому думай добре, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха моєму чоловікові. Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він вже зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я сама була з міста, а Віктор з села, тож з його батьками я не була знайома. – Ти, синку, сам дивися, але мені здається – не пара вона тобі, тому думай добре, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха моєму чоловікові. Відтоді до них я майже не їздила, та одного разу таки довелося поїхати – у свекра був ювілей
Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він вже зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я сама була з міста, а Віктор
Цього року свято Миколая я провела з батьками та старшою сестрою Наталею. Наш тато – Микола, тому у цей день ми завжди збираємося разом. Починалося все чудово, але потім батьки заявили мені, що я маю віддати сестрі свою квартиру, бо їй потрібніше. – Олено, – сказав тато, – ми подумали, що, можливо, було б справедливо, щоб ти віддала свою квартиру сестрі. Вона потребує свого житла, а ти одна, тобі ж не треба багато
Цього року свято Миколая я провела з батьками та старшою сестрою Наталею. Наш тато – Микола, тому у цей день ми завжди збираємося разом. Починалося все чудово, але
Коли син знайшов іншу і залишив дружину з малими дітьми, до Ганни прийшла невістка зі сльозами на очах. Стала просити в неї допомоги, казала, що не знає, що робити, бо просто не справляється сама. Ганна впустила її в свою хату, хоча син був проти, але це далося їй дуже важко, бо Петро її єдина дитина
Ганна все своє життя прожила в маленькому селі, де кожен знав кожного. Вона була жінкою суворою, але справедливою, і найбільше на світі любила свого сина Петра. Вона йому
Цього року я мріяла приїхати додому на Різдво з Іспанії, сама я родом з маленького села, на заході України, тут вже за кордоном 5 років живу, приїхала на заробітки. Вже дітям розповіла, гостинців багато накупила, а потім сіла і задумалася, не знаю що робити, хвилювання не полишають мене. Не знаю, як родина сприйме мого нового чоловіка Александро, він мало розуміє українську мову, говорить лише іспанською. Можливо, краще самій буде приїхати, чи з ним таки
Мене звати Олена, і я з маленького села, яке знаходиться на заході України. П’ять років тому я поїхала до Іспанії, як і багато інших українців, шукати кращого життя.
До своєї свахи в гості я збиралася кілька років, бо бачила я її всього один раз, перед весіллям наших дітей. Але цього разу я приїхала у відпустку трохи швидше, зібралася і поїхала в село до Марії. Те, що я там побачила, мене неабияк вразило. Я тихенько залишила свасі на столі 500 євро, бо не могла вчинити по-іншому
До своєї свахи в гості я збиралася кілька років, бо бачила я її всього один раз, перед весіллям наших дітей. Але цього разу я приїхала у відпустку трохи

You cannot copy content of this page