Життєві історії
Наталка була нареченою не восени, коли зазвичай найбільше весіль, а навесні. Весело грали музики, і здавалося, що весь світ радіє її щастю. Але без сумних ноток не обійшлося.
Мій день народження на початку січня. Цього року мені виповнилося 60 років, і це справжній ювілей. Адже я все своє життя старалася як могла, віддала свої найкращі роки
Світлана вирішила піти на Святу Літургію на Йордан, адже багато років не була вдома. Вона оселилася в Німеччині, і хоча її нове життя там склалося добре, далекий від
Зима цього року видалася не дуже холодною і сніжною, тому сніг сприймається, як радість дитинства, і Олена стояла біля вікна, спостерігаючи, як великі сніжинки повільно опускаються на землю.
Наталя хвилююче постукувала пальцями по кухонному столу, спостерігаючи, як на плиті починає закипати чайник. Звичний для недільного ранку спокій, тихе світло, що пробивалося крізь напівпрозорі штори, і тепла
Зранку Олександр збирався на важливу зустріч, яка мала вирішити долю його нового проєкту. Однак, після кількох теплих днів в січні, прийшли справжні йорданські морози. На термометрі стояло мінус
– Та ти мене осоромила, навіщо ти з ним до мене на весілля заявилася? – з претензіями заявила мені донька. Вона аж надто образилася на мене за те,
Приїхала я на Різдво додому і так засмутилася, що словами не передати. Виходить так, що будинок є, гроші є, а я тут нікому не потрібна, бо і в
Свекруха Марія Петрівна все життя жила в селі, де кожен день був сповнений роботи: сад, город, кури та гуси, корова. Але у грудні її серце переповнювало відчуття свята
Марина давно звикла до того, що свекруха, Галина Олексіївна, часто приїжджає до них без попередження, немов вважала, що це її обов’язок – допомагати. Це було складно. Особливо важко