Героїчна українська армія на весь світ показала свою міць, зруйнувавши плани нібито могутніх росіян. Виявилось, що міфи про їхню силу були звичайними балачками, які підтримувалися дуже багато часу.
Про це написав у своєму фейсбук Олексія Резнікова.
Про стан Збройних Сил України та необхідне збройне забезпечення розповів міністр оборони Олексій Резніков. Звичайно, обсяги значно зросли за останній час.
“Ми вже отримали від партнерів, придбали на ринку, виготовили та передали Збройним Силам значну кількість зброї. Її вистачило б для переможної оборони від будь-якої армії у Європі. Але не від росії,”– зазначив у дописі міністр.
За словами Олексія Резнікова, російські окупанти мають у запасі ще багато засобів для пожирання людських життів і для того, щоб задовольнити своє імперське его.
Тому Резніков, як і всі інші представники української влади, вкотре наголосив, що Україні конче потрібне важке озброєння. Затягувати з цим зараз зовсім не можна.
“Ми довели, що у нас немає страху перед Кремлем, на відміну від багатьох інших. Але ми, як країна, не можемо собі дозволити стікати крoв’ю, втрачаючи наших кращих синів і доньок”, – зазначив Олексій Резніков.
Міністр також перелічив зброю, яку ми вже отримали, і назвав цілі, до яких прагнемо йти далі. За словами Олексія Резнікова, ми почали взаємодію з партнерами щодо збройного забезпечення. Також закупили техніку та зброю в українських виробників. А ще імпортували необхідне озброєння.
Фото – скріншот.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна