Цю історію зрозуміють ті жінки, що тягнуть все на собі. Моя сестра Зоряна вийшла заміж. Її чоловік рік не працював. Спочатку щось шукав, а потім вдень спав, а ночами сидів за комп’ютером. На той час племіннику встигло виповнитися два роки.
Спочатку сестра ще тягнула сім’ю, отримуючи виплати по догляду за дитиною. А потім всі вони сіли на шию до мами. Тільки до нашої: мати зятя відразу сказала, що проблеми дорослого сина її не стосуються, і що допомоги від неї нехай ніхто не чекає. Що, втім, не заважало їм проживати спільно: мама Олега собі фруктів купить, перед онуком помиє, почистить, наріже, і тарілку до себе в кімнату понесе.
Сестра практично розривалася: тут з городом допоможе, там з дитиною посидить. Постійно просила Ярослава влаштуватися на роботу. В результаті все обдумавши, повідомила йому про те, що вони розходяться з подальшим розлученням. Дитину залишила у нашої мами і поїхала до подруги в Польщу на роботу в пошуках кращої долі і хорошої зарплати.
Речі сестра теж перевезла до мами. Вдень, нікого не соромлячись і ні від кого не ховаючись. Ярослав б обов’язково помітив би те, що дружина збирається, але не судилося – він спав. Напередодні йому було сказано про плани на життя, він ніяк не відреагував. Сестра переїхала в Польщу, влаштувалася на роботу, тяжко працювала все якийсь час і приїхала до мами і дитини. До чоловіка вона навіть не заїхала, відразу подавши заяву на розлучення.
Ділити особливо було нічого: жили вони в дерев’яному будинку, який ще дід Ярослава побудував, разом з його матір’ю. Будинок запустили, так як добрим хазяїном Ярослав ніколи не був.
Ярослав не виявляв бажання з нею поговорити, у зустрічах з дитиною він теж виявився не зацікавлений. Хоча номер телефону та адресу нашої мами йому прекрасно відомі. Мати зятя теж не хотіла бачити онука. «Буде у сина нова дружина, народить нових онуків» – говорила вона.
Приблизно через рік Зоряна зустріла хорошу людину. Вони зустрічалися, потім почали жити разом, вона привезла його на знайомство з мамою і сином. Племінник підкорив майбутнього вітчима з першого погляду, і чоловік сам наполіг, щоб дитина жила з ними.
Так мама залишилася одна, вечорами молячись за дочку і внука, щоб все у них було добре. Побували з мамою у сестри на весіллі. В школу племінник пішов в місті, вітчим їх прописав у себе в квартирі. Сестра народила другу дитину, майже відразу на роботу вийшла, з онукою підрядилась сидіти мама її нового чоловіка.
Всі ці роки ні Ярославу, ні його матері не було ніякого діла до життя сестри і її сина. Аліменти не платилися, допомога була відсутня. Але через кілька років в житті Зоряни знову з’явився Олег. Про любов почав говорити, про сина згадав, сім’ю захотів повернути.
Зоряна навіть говорити з ним не стала, відразу його відшила. А мати Ярослава ходить і всім розповідає, яка погана колишня невістка онука не дає: втекла до іншого чоловіка, на його квартиру полакомившись, повертатися до її сина, свого законного чоловіка, відмовилася. Але ж Ярослав був готовий прийняти і пробачити.
Насправді, до Ярослава і його матері дійшли слухи, що Зоряна почала добре жити, от вони на її гроші і повелися. Дуже хочеться, щоб у моєї сестри все було добре. Після життя з такою сімейкою вона заслуговує на щастя.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
