fbpx
Україна
ЗНО-2018: офіційні результати тестування випускників

Директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Вадим Карандій повідомив, що 222 учасники ЗНО змогли набрати 200 балів з одного предмета.

ЗНО-2018: офіційні результати тестування випускників

Українським центром оцінювання якості освіти визначені та оголошені результатизовнішнього оцінювання з усіх тестових предметів, які були включені до програми тестування в 2018 році.

Тестові роботи всіх учасників тестування розпізнані, ідентифіковані та перевірені.

Результати тестування розміщені на інформаційних сторінках абітурієнтів. В основу визначення рейтингу кожного абітурієнта покладені його результати, обраховані на основі загальної суми отриманих тестових балів.

Усі учасники, які подолали визначені експертами порогові бали з певного предмета, отримали рейтингову оцінку, що визначена за шкалою від 100 до 200 балів.

Отриманий результат тестування учасники ЗНО зможуть використовувати під час вступної кампанії до закладів вищої освіти.

Максимальний результат – 200 балів – отримали 222 учасники тестування. З них 12 вступників отримали по 200 з двох предметів: у Києві – 4 вступники, Харківській області – 4, Львівській області – 2, Полтавській області – 1, Волинській області – 1.

Інформаційну картку зі своєї сторінки учасники зможуть роздрукувати з 22 червня.

Починаючи з 22 червня, учасники ЗНО матимуть можливість роздрукувати Інформаційну картку з результатами тестування. Картка є додатком до сертифіката ЗНО і подаватиметься до приймальних комісій вишів під час вступної кампанії.

 

12 учасників (зірок) ЗНО 2018 року отримали оцінку 200 з двох предметів. 24 заклади загальної середньої освіти мають більше двох результатів ЗНО на 200 балів, одержаних їхніми учнями. Цей максимально високий бал отримали переважно з таких предметів як математика, фізика, хімія, біологія.

Ніхто, однак, не зміг набрати в сукупності 600 балів (ЗНО з трьох предметів на 200).

Експертна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти визначила пороговий бал з усіх предметів ЗНО.

Щоб абітурієнт склав ЗНО, йому треба було набрати: українська мова і література – 23 тестові бали зі 104;
математика – 10 тестових балів з 62;
біологія – 22 тестові бали з 80;
англійська, німецька, французька та іспанська мови – 19 тестових балів з 72;
історія України – 26 балів;
географія — 26;
фізика — 12;
хімія — 15.

Від загальної кількості осіб, які брали участь у тестуванні з кожного з цих предметів, поріг «склав/не склав» подолали:

з української мови і літератури 86 % осіб;

з математики 81 %;

з біології 92 %;

з англійської мови 87 %;

з німецької 82 %;

з французької 86 %;

з іспанської 88 %;

з географії — 87,67 %;

з фізики — 83,18 %;

з хімії — 89,51 %.

Бачимо, що з кожного предмету не склало тестування 8-16 % учасників. ЗНО з української мови та літератури, не склали 14 % учасників, а це більше 47 тисяч абітурієнтів.

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о.директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти: “А куди подінуться 47 тисяч абітурієнтів?”

Кілька слів про результати ЗНО з української мови та літератури, яке не склали більше 47 тисяч абітурієнтів. Переконаний, що серед таких немало комп’ютерних геніїв, крутих математиків, майбутніх супер агрономів, медиків і т.д. і т.п.

Вони також повинні знати українську мову та літературу. Це не викликає ніяких сумнівів. Але рівень знань у них і у тих, хто в майбутньому хоче стати журналістом, філологом, перекладачем, філософом, істориком МОЖЕ БУТИ ІНШИМ.

І якби в УЦОЯО думали про абітурієнтів та їхні майбутні долі, то не полінувалися б і запропонували тести двох рівнів складності. Одні — для першої категорії абітурієнтів, а інші — для другої. Те, що наша команда зробила в 2014 році. І від чого нові керівники УЦОЯО потім відмовилися.

Так, тести двох рівнів складності укладати складніше. Так, набагато заплутанішими є логістичні процеси. Значно складніше адмініструвати такі тести. Але то все можна зробити. І ми це довели у 2014 році. Якби думали про абітурієнтів та їхні долі, то можна було б всі ці труднощі здолати…

І що в залишку на сьогодні? Куди подінуться комп’ютерні генії, майбутні круті математики, світила медицини та інші, які не склали ЗНО з української мови?

В українські університети їх уже де-факто не приймуть. Але для них із радістю відкриють свої двері зарубіжні виші, включаючи російські. То чи не дорого обходиться майбутньому держави небажання УЦОЯО змінювати процедури проведення ЗНО і змінюватися самим? Іншими словами – дорогі лінощі. Які сприяють відтоку з України талантів.

 

Related Post

facebook