Коли я поступив навчатися в технікум, то вперше в житті закохався. Звуть її Ніна, а точніше Ніна Вікторівна. Я студент першого курсу, а вона викладач і їй 23 роки. Різниця звичайно не велика, але що робити не знаю я зовсім.
Вчилися ми з нею в одній школі. Навіть не помічали один одного, вона була старшокласницею. Коли я перейшов до дев’ятого класу, ми опинились в одній компанії і стали просто знайомими, Ніна тоді якраз закінчила інститут. Взагалі було все одно.
Коли я вступив на перший курс, ми взагалі не бачилися з нею. Історія почалася з того що ми нашою компанією вирішили відзначити Різдво. І вона мені при спілкуванні дуже сподобалася, погляд не міг відвести від неї і іноді помічав, що і вона на мене поглядає. Почав з нею спілкуватися, а потім всім сказав, що зараз зможу для Наді принести букет троянд. Всі звісно почали сміятися, мовляв де взяти троянди взимку пізно ввечері, адже поруч не було квіткових магазинів, ще й у свято. Але я зібрався і пішов.
Зовсім випадково, біля місцевого базару, який знаходився неподалік, продавці викинули оберемок троянд які чомусь перемерзли і зіпсувались, але в темряві я цього не помітив. Я, як і обіцяв приніс букет, всі були дуже здивовані, а Ніна здалася мені щасливою. Правда через пів години в теплому приміщенні квіти перетворились на мокрий віник. Всі почали сміятися з мене та мого вчинку, але Ніна сказала: “Він обіцяв принести букет троянд і він його приніс”.
Після цього я довго не міг написати їй, якось трохи соромно було після того вечора. Але все таки я набрався мужності і написав. Почали ми з нею спілкуватися, я радів кожного разу коли вона мені відповідала взаємністю. Я щиро покохав її і вона начебто не проти зустрічатися зі мною. Я думаю ми будемо чудовою сім’єю, і не важливо що їй 23, а мені 18. Все одно одружуся з нею, вона щира та добра людина, як виявилося. Навіть якщо рідні будуть проти.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
