Росія окупувала майже всю Луганську область. Військовий експерт Олег Жданов в інтерв’ю ТСН.ua. пояснив, чому Україна не отримала достатньо зброї, щоб втримати Луганщину.
І як росіянам вдалося так швидко захопити Лисичанськ.
Експерт розповів, що ситуація у Лисичанську складалася по-іншому, на відміну від Сєвєродонецька.
Російські окупанти, скоріше за все, врахували досвід штурму Сєвєродонецька, і вони не пішли на штурм міста Лисичанськ. Вони вирішили його оточити і всі зусилля зосередили на одному напрямку, а саме – південно-західний напрямок, з намаганням перерізати трасу Лисичанськ-Бахмут і вийти на Білогорівку з метою оточення міста.
«Тому ситуація щодо захисту міста складалася по-іншому, на відміну від Сєвєродонецька. Тому, коли нависла загроза оточення наших військ, в Генштабі було прийнято рішення щодо відводу військ і виходу з міста Лисичанськ», – розповів експерт.
Він зазначив, що росіяни контролюють майже всю Луганську область, проте ЗСУ все ще ведуть бої в районі Білогорівки та Констянтинівки.
«Тобто декілька населених пунктів, маленький клаптик Луганської області ще є під нашим контролем. Але, так, фактично на сьогодні область під окупацією російських військ», – розповів експерт.
Олег Жданов також пояснив, чому партнери не надали достатньо зброї, щоб Україна втримала Луганщину.
«Зброю не дають просто так, і нам ніхто не віддасть власну зброю. Можуть віддати ту зброю, яка є в запасі на складах, або ту зброю, яку почне виробляти військово-промисловий комплекс. Це не робиться за один тиждень, чи за один місяць.
Зараз, наприклад, військово-промисловий комплекс США починає розгортання і відновлення випуску техніки і озброєння, яка буде нам передаватися. Єдине, що може зробити президент США Джо Байден, це прискорити (процес – ред.) і віддати нам ту зброю, яка на зберіганні, а на зберігання поставити нову, або нам передати нову, яку випустить завод», – підкреслив експерт.
Він зазначив, що за цією ж логікою, те ж саме роблять і інші країни.
«І, до речі, тут дуже сильно Німеччина зіграла негативну роль, коли нам Польща передавала танки Т-72, вона передавала їх, розраховуючи отримати заміну з німецьких запасів, але Німеччина відмовила Польщі у постачанні цих танків і почала їх передавати іншим країнам, наприклад, Греції.
Польща тепер в очікування нових танків, які вони купили у США, але вони надійдуть не сьогодні, і не завтра. Так само Словаччина, яка надає нам МіГ-29, але при умові, що хтось закриє її небо, поки не прийдуть інші.
Ось в цьому полягає проблема швидкого постачання зброї. Все, що вони могли дати, швидко, як, наприклад, 237 танків, 300 броньованих машин, 260 зразків артилерії (цифри з доповіді генерала США Марка Міллі), то все це, що у них було в запасі – вони віддали.
Себе ж треба в першу чергу захистити, тому і терміни постачання такі розтягнуті і довгі. І ще один чинник – у нас війна, ми воюємо, наші хлопці гинуть, ми втрачаємо території, а вони (партнери), хоч все це розуміють, вони живуть в умовах мирного часу», – резюмував експерт.
Джерело – ТСН.
Фото – скріншот з відео.
