У свої 52 роки Тамара жила доволі щасливим і спокійним життям. У неї було все: стабільна робота, дорослий син зі своєю сім’єю, навіть непоганий дохід мала, бо працювала на одній фірмі невеликим начальником, але з пристойною зарплатою.
Проте, доля вирішила підкинути несподіваний поворот.
Якось, Тамара зустріла чоловіка молодшого за себе на десять років. Не можна було назвати його красенем, але щось у ньому таке було, що дуже зачарувало Тамару.
Микола випромінював надійність і стабільність, це те, чого так не вистачало жінці, адже вона звикла всього досягати сама, а тут з’явився чоловік, який пообіцяв, що вирішить всі її проблеми, і що вона за ним буде як за кам’яною стіною.
Микола був розлученим, мав двох дітей – 14 і 17 років. Після розлучення він залишив квартиру колишній дружині і дітям, а сам повернувся жити до своїх батьків.
Тамара для нього була ідеальною кандидатурою, бо сама жила у двокімнатній квартирі.
Тому, Микола, не зважаючи на 10-річну різницю у віці, зробив Тамарі пропозицію і вони розписалися.
Перший час Тамара думала, що потрапила в рай. Микола не шкодував грошей на квіти і подарунки, а також не переставав говорити Тамарі гарні слова.
Він навіть возив її на роботу та забирав після роботи. Він навіть мав свій автомобіль.
Проте, з часом Микола почав висловлювати бажання побудувати свій будинок. Посилаючись на незручності проживання в квартирі, він став наполягати на тому, що старість їм буде комфортніше зустрічати в своєму будинку з власним подвір’ям.
Тамара, вірячи у своє кохання, вирішила підтримати чоловіка. Вона продала свою квартиру, щоб було з чим починати будову, і навіть стала їздити на заробітки то в Польщу, то в Чехію, щоб будівництво рухалося швидше.
За 5 років вони збудували будинок, обставили його меблями, і здавалося, що в них усе гаразд.
Але, тут Микола ні з того, ні з сього, сказав, що його старша донька заміж вийшла, і їм з чоловіком нема де жити. Тому Микола доньку з зятем хоче на певний час поселити у них, адже вважав цей будинок своїм теж.
Тамарі ця ідея не сподобалася, адже за ті роки, що вони прожили з Миколою разом, донька до них жодного разу в гості не прийшла, бо мама її налаштувала проти неї. А тепер як вона збирається жити в її домі?
Цей будинок і справді був Тамари, бо саме вона продала свою квартиру, і саме вона моталася по заробітках і привозила звідти гроші. А Микола всього лиш керував будовою.
Та будинок був збудований в шлюбі, тому вважався спільно нажитим майном. І Микола вперся, що зараз треба зробити саме так, а не інакше.
Тамара не знала, яке рішення прийняти, бо з однієї сторони вона не хотіла перечити чоловіку, а з іншої – не хотіла, щоб в її будинку жили чужі люди, в той час, як її син з невісткою і онуком туляться в однокімнатній квартирі.
Що робити, як правильно вчинити в цій ситуації, жінка не знала, адже не про таку спокійну старість вона мріяла.
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
