fbpx
Breaking News
Одного разу, через кілька років, Андрій повертався з відрядження, і йому захотілося попити. А вода, як на злo, в салоні закінчилася. На в’їзді в місто він помітив невеликий магазинчик. Припаркувався, зайшов і побачив … Марину. Хоча і впізнав не відразу. Від його колишньої ефектної дружини не залишилося майже нічого – Андрію було щиро жaль її
– Пpoклuнaю тебе! Як забрав у мене долю, так і в тебе її не буде! І в дітей твоїх! Сашко аж зляkaвся, коли згадав це пpoкляття через багато років, тепер він збагнув, що тоді нaкoїв. Слова Таї виявилися проpoчими. І чому він тоді не послухав її
Тітка навіть не повідомила Любу, що бабусі нe стaло. – Люба, ти розумієш, що не можеш розраховувати на спадок? Бабуся твоя не залишила заповіт, тому, весь спадок дістанеться мені, рідній дочці. А ти вчися, і влаштовуй своє життя в місті. Як пам’ять про бабусю тітка віддала Любі скриньку, виявляється, бабуся не забула про любиму онуку
Молитва пoжepтви Господу Богові цілого дня. Її вapто прочитати, якщо у вас є бажання та осoбливе прохання до Господа. Вu бyдете почуті Всевишнім
Оксана у вiдчаї йшла містом і раптом взяла мобільний телефон і подзвонила на домашній номер директора. Коли почула жіночий голос, коротко повідомила: – У вашого чоловіка є кoханка. Але вже з перших слів дружини  зрозуміла, що зробила пoмилку
Україна
Їду вранці в електричці, народу повно і тyт якийсь чоловік пoчинає мені кpuчати. Тoй ранок нe зaбyду нiкoли

Їду вранці в електричці, народу повно, тиснява, шум, спека.

Ледве проштовхнулася в вагон, в руках відро з полуницею, обв’язане ганчіркою так, щоб полуницю не видно було.

Тут якийсь чолов’яга (напевно побачив як я з відром на платформі стояла) почав через весь вагон кричати:

– Жіночко! З чорним відром, так, ви! Ви на базар? Що у вас в відрі, може я куплю?!

Читайте також: ЯК МІЙ СИН НАПИСАВ ТВІР ПРО МАМИНУ ЗОВНІШНІСТЬ. ТАТО ПЛАКАВ І ДУЖЕ ПРОСИВ ЙОГО НЕ ОПИСУВАТИ

Докладно пояснювати, що я їду до сестри і везу їй полуницю, особливого бажання не було, зранку їду сонна, та й кричати на весь вагон не хочеться. І я вирішила пожартувати:

– До лікарні їду, аналізи везу!

Чоловік:

– Що-що везете?

Відповідаю:

– Так на аналізи в лікарні кал везу!

Вагон затих.

Незнайомка, що стояла поруч, запитала:

– Невже повне відро? Навіщо так багато?

Кажу:

– Скільки лікар сказав привести, стільки і везу.

Чоловік, що стоїть поруч, тицьнув пальцем в відро:

– А чи не расхлюпаєш?

Кажу:

– Думаю ні. Я ж зверху кришкою накрила, і ганчірочкою зав’язала. Так що не повинно пролитися.

Через пару секунд на відстані півтора метра навколо мене не було жодної людини. Лише бабулька трохи в стороні хитала головою і все повторювала:

– Не дай Бог так захворіти! Не дай Бог так захворіти!

Джерело.

Related Post