Перші роки шлюбу з чоловіком були дуже важкими – спочатку ми були студентами, потім пішли на роботу, заробляли, як молоді спеціалісти, небагато. Нас рятувало лише те, що ми жили у моєї мами. Як не крути, а допомога – і за квартиру не треба було платити, і коли додому приходиш, а їсти вже приготовлено і в квартирі чистенько. Чесно, не знаю, як би я справлялася сама, якби жили окремо.
Саме підтримка моїх батьків допомогла нам стати на ноги. Невдовзі у нас народилася донечка, і знову допомогла моя мама, яка сказала, що буде сидіти з онукою, а я вийшла на роботу. Коли ці роки, повні хвилювання і напруженої роботи, залишилися позаду, а ми вже твердо стояли на ногах, ми придбали квартиру в хорошому районі. Зробили в ній дорогий ремонт, часто запрошували друзів на вихідні. Одним словом, ми нарешті відчули смак життя.
Коли в нашу фірму прийшла нова працівниця, я помітила її через кілька тижнів. Ми з чоловіком обідали в їдальні, як завжди, раптом посеред трапези до нашого столика підійшла молода жінка і привітно заговорила з моїм чоловіком. Я мимоволі помітила зміни в поведінці коханого. Розмова з нею була легкою, невимушеною, з жартами і навіть легким фліртом. Я слухала чоловіка і згадувала, коли ми в останній раз так весело розмовляли, але згадати так і не змогла. Наші бесіди складалися геть з робочих моментів і турботи про доньку. Між нами давно не було романтики, а фраза «Я тебе люблю» уже практично не звучала.
Коли жінка попрощалася і пішла, я бачила, як лице чоловіка продовжувало зберігати задоволення від зустрічі. Мене, звичайно, це дуже зачепило, як і те, що він навіть не спромігся нас представити один одному. Він щось пробурмотів невиразне і швидко пішов до свого відділення.
Одного разу, я, як начальник відділу, почала вичитувати нашу прибиральницю, за те, що та недобросовісно ставиться до своїх обов’язків, залишаючи на підлозі брудні розводи. Вона огризнулася:
– Ви б краще за своїм чоловіком так дивилися, а не за мною!
За чоловіком? Що це означає? І Марія Василівна мені розповіла, що мого чоловіка часто бачать в компанії тієї самої новенької жінки – Аліни. Це помітили багато колег, але ніхто мені про це в очі не говорив.
Увечері я запитала у чоловіка про це, на що отримала відповідь, що ходить він до Аліни за консультаціями, вони разом працюють тепер в одному відділі, і чоловік вважає, що у Аліни є багато конструктивних ідей по роботі. Дивно, чому раніше такого не було, і як може консультувати початківець досвідченого працівника?
Через кілька днів я, спускаючись з верхнього поверху, раптом побачила їх разом. Чоловік йшов з Аліною, підтримуючи її під руку. Я вирішила нічого не говорити, але, на свій сором, трохи постежити за чоловіком: нишпорити в його телефоні, підслуховувати розмови, на роботі часто забігала до нього в відділення. Я хотіла зрозуміти, що насправді відбувається.
Якось перед новорічними святами я знайшла заховану в шафі коробочку з красивим золотим ланцюжком з підвіскою у вигляді сердечка. Вона мені дуже сподобалася. Я подумки похвалила чоловіка за хороший смак і чекала Нового року, щоб отримати такий красивий подарунок.
Увечері ми поїхали відзначати корпоратив, було дуже весело і шумно. Коли я вже хотіла відправитися додому, почала шукати чоловіка. Хтось мені сказав, що він вийшов на вулицю. Я попрямувала туди і побачила свого чоловіка в компанії Аліни. На шиї у дівчини красувався знайомий мені ланцюжок з сердечком.
Я викликала таксі і поїхала додому. Чоловік приїхав згодом, запитав, чому я поїхала без нього. Я сказала, що була втомлена. Досі не можу зважитися сказати чоловікові, що я знаю про ланцюжок з сердечком і про його відносини з Аліною. Адже ці слова припускають подальші дії з мого боку. Наприклад, розлучення. Цього я не хочу. Може, почекати, поки у нього це пройде. Адже розлучення – не вихід в моїй ситуації.
А чоловік вважає, що я ні про що не здогадуюся. Вважаю, час поставить все на свої місця, а зараз я хочу зберегти сім’ю і батька для доньки. Хоча жити так зовсім не просто.
Фото ілюстративне – dankol.
