Якось моя подруга Зоя покликала мене на свій день народження в інше місто. Я сказала, що грошей у мене немає і буду після важкого безсонного тижня. На що Зоя мені відповіла, що мені доведеться витратитися тільки на квитки туди і назад. Будемо тільки ми вдвох.
Я приїхала вранці. Виходить, що не спала добу. Тому що після роботи сіла на поїзд.
І тут Зоя мені, несподівано, видає:
– Ти ще встигнеш поспати. Треба в супермаркет з’їздити.
Ми поїхали в магазин і набрали купу їжі. Явно не для двох. Приїхали додому і вона каже:
– Я пішла варити овочі, а ти роби поки бутерброди і нарізку.
Так я дізналася, що вона запросила ще 10 чоловік з її нової роботи. Але це ще не все. Я зробила 4 салати, з її команди. Вона тільки приготувала гаряче. І ось, прийшли її нові колеги.
2 години я просиділа сама в кутку, наче меблі, на мене ніхто й уваги не звернув. Я намагалася почати бодай якусь розмову, але ці дівчата якось не особливо хотіли спілкуватися зі мною. Подруга моя нещодавно змінила сферу діяльності, тому її колег і специфіку їх роботи я не знала. Обговорювали вони все бурхливо і абстрактно.
Я вже не спала більше доби, написала інший подрузі, що живе в цьому місті, пояснила ситуацію і вона сказала, щоб я зараз викликати таксі і їхати до неї. Хоча б поспати.
А що саме неприємно, що як я пішла ніхто й не помітив.
А подруга вже вранці написала: «А що сталося?».
Я спробувала ввічливо пояснити, що я дуже втомилася і не могла ось так сидіти ще до ранку, та й робити мені там було нічого, я там була зайвою, на що Зоя мені сказала, що я зіпсувала їй свято.
Я була неймовірно вражена, адже приїхала за багато кілометрів, щоб приготувати салатів і закусок на 10 осіб і ще й зіпсувала їй свято!
Більше я точно до цієї людини не піду. Шкода, що багато років нашої дружби перекреслились в один вечір.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
