Як тільки теща з тестем вийшли на пенсію, я став уникати батьків своєї дружини: рідко ходжу до них в гості, прошу, щоб дружина до нас їх не кликала. Три місяці тому дружина попросила допомогти її батькам. Сказала, що в них маленька пенсія, їм зараз важко, ще й тато занедужав. Довго я не думав

Мама й батько моєї дружини вже не так давно вийшли на пенсію. Вони хороші та добрі люди. Завжди ставилися до мене добре, прийняли в свою сім’ю, як сина. Всі ці роки ми жили добре, між нами не виникало ніяких непорозумінь. Відносини між нами були дуже теплими.

Ось лише недавно, після того, як вони стали пенсіонерами, я став трохи навіть уникати тестя з тещею. Так би мовити, намагаюся зайвий раз не нагадувати про себе! Хоча, вони згадують про мене регулярно! А вся справа в тому, що батьки моєї дружини стали постійно просити у нас грошей! Я, звичайно, все розумію, діти повинні допомагати літнім батькам і таке інше. Але всьому має бути межа! Так теж не можна!

Через буквально пару місяців після виходу на пенсію, до мене звернулася моя дружина з проханням допомогти батькові і матері. Сказала, що пенсії у батьків маленькі, а треба платити комунальні платежі. Ще й батько тоді занедужав і лежав в лікарні. Природно, я без жодних розмов погодився допомогти. Все-таки мова йшла про рідних людей! Я не позичав їм, а просто дав грошей, і все. Хіба могло бути по-іншому в такій ситуації! Адже ми їх діти, їхня надія та опора в майбутньому.

Ще через місяць-півтора, дружина звернулася до мене з тим же проханням. Річ у тім, у тестя з тещею знову фінансові труднощі. І в цей раз я дав грошей, не вникаючи у всі ці дрібні питання. Де ж їм ще взяти, якщо не у дітей? Не кредит же оформляти двом немолодим пенсіонерам! Загалом, я знову допоміг. Батьки дякували мені, і я думав, що на цьому все і закінчиться! Але де вже там!

Ще через якийсь час, вже на мій подив, подібна ситуація повторилася знову! Після чергової розмови з матір’ю дружина знову попросила у мене дати їм грошей. Сказала, що батьки отримують крихітну пенсію, а їм треба і жити на щось, і ліки купувати. Все-таки люди похилого віку вже! Загалом, їх пенсій зовсім не вистачає на місяць. Як би мені не хотілося, а я знову пошкодував старих людей! Дав дружині суму, про яку вона просила для батьків. Скажу чесно, я не хотів цього робити. Не те щоб мені було шкода або щось ще. Просто мені гроші тез не з неба на голову падають, я важко працюю, щоб моя сім’я гідно жила, та й відкласти щось потрібно на майбутнє! Я важко працюю, і у мене є дружина і діти. Цю суму можна було б витратити на нашу сім’ю. Ми б з легкістю знайшли їй застосування! А тут, довелося віддати просто так.

Знаєте, за всі роки, мої батьки ніколи не просили у мене допомоги. Ось чесне слово! Вони теж на пенсії, але якось викручуються самі, адже розуміють, що нам теж зараз живеться не просто. Скільки разів я запитував, чи не потрібно їм щось, вони завжди відмовлялися. Говорили, що їм нічого не треба. А тут, я просто не розумію, чому батьки дружини постійно тягнуть з нас гроші! Невже вони не можуть якось переналаштувати звичний спосіб життя і жити за коштами, які отримують від держави? Чому у інших виходить жити на пенсію, а у них ні? Я згоден допомагати, але ж не постійно утримувати їх.

Днями, дружина знову просила грошей. У мене поки їх немає, і я просив почекати. Тільки ось зараз я задумався, чи варто мені давати гроші батькам дружини? Я ж не кінь, щоб тягнути на собі дві сім’ї! Відмовити дружині мені якось незручно, та й її батькам теж. Але що робити? А раптом я буду до кінця своїх днів утримувати їх? Може у них ці прохання увійдуть до звички? Я зараз не знаю, як вирішити це питання. Хочу, щоб усім було добре, але виходу поки не бачу.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page