Заповнити цю величезну прогалину в наших знаннях про церковнi правила ми попросили Назарiя Лозинського, викладача Львiвської православної богословської академiї УПЦ КП, кандидата богословських наук.
— Як вiтатися зi священиком?
— Слiд розрiзняти офiцiйнi та приватнi звернення. Насамперед з дияконом, священиком чи єпископом слiд привiтатись звичним християнським привiтом — чи то “слава Iсусу Христу”, чи “Христос воскрес”,
чи “Христос рождається”.
— А як слiд звертатися до духовенства?
— До дияконiв, якi посiдають найнижчий ступiнь священства, ми звертаємось “отче дияконе” або “дияконе”. До монахiв, якщо вони не є священиками, вживають звертання “преподобний брате”, а до монахинь
— “преподобна сестро”. До тих священикiв, якi є монахами, застосовують звертання “преподобний отче” або “високопреподобний отче”.
До одних iз перших звертань до священослужителiв належали такi: боголюбивий, богумилий, святiший. Зараз же привiтання до священика спрощене. Якщо священик не посiдає нiякого вищого сану в Церквi, то до нього звертаються просто — “отче”, бо для своєї громади вiн — батько, навiть якщо зовсiм молодий. А звертання “всечесний отче” або “всечеснiший отче” вживаємо в тому випадку, коли священик — настоятель храму.
Якщо отець має вчений ступiнь або звання, то до нього звертаються вiдповiдно — “отче професоре”,
“отче магiстре”. До священикiв, якi мають ступiнь доктора, є звертання “всесвiтлiший отче”. Якщо священик — декан, то до нього звертаються, вживаючи вираз “отче декане”. До архиєрея (єпископа) кажемо “боголюбивий отче”.
Звертаючись до Патрiарха, користуються виразом “Ваша Святосте”. Такого звертання потребує i сан Папи Римського, оскiльки вiн теж має титул Патрiарха Захiдної Церкви.
Читайте також: ЯКІ ІКОНИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВИННІ БУТИ В ДОМІ?
До Патрiарха можна звертатися i “Ваше Блаженство”. Такою ж фразою можна звертатися i до митрополита, коли вiн є Главою Церкви. В iншому випадку до нього звертаються “Ваше Високопреосвященство”. Так само можна звертаючись до архиєпископа: якщо це Глава Церкви, то “Ваше Блаженство”, якщо ж нi — “Ваше Високопреосвященство” або “Ваше найвище Преосвященiйство”. Якщо архиєпископ має титул Верховного,
то до нього звертаються, як до Патрiарха, — “Ваше Блаженство”. До єпископiв звертаються “ваше преосвященство”.
Пiсля привiтання зi священиком церковний етикет вказує християниновi взяти благословення.
— Що треба при цьому робити?
— Пiдiйшовши, складаємо руки навхрест (права на лiвiй) i кажемо до священика: “Благословiть, отче!”, а до єпископа (архиєпископа, митрополита): “Благословiть, владико!” Коли священик (єпископ) благословить нас знаком святого хреста, то слiд поцiлувати йому руку, яку вiн покладе у нашi долонi. Iнодi при благословеннi священик кладе руку на голову. Тодi руку не цiлують.
— Чому досi збереглася традицiя — цiлувати руку священнослужителю?
— Коли ми цiлуємо руку священика, то нiби цiлуємо руку Самого Христа, бо, благословляючи, священик складає пальцi у так званому iменному благословеннi, коли кожен палець зображає першi букви iменi Iсуса Христа: вказiвний — I, середнiй — С, великий та безiменний — Х, мiзинець — С, тобто IС — Iсус, ХС — Христос.
— Як слiд вiтатися з дружиною священика?
— Дружина священика — це його перша помiчниця i соратниця, тому в Українi її ще називають матiнкою (бо священик — отець). У Галичинi прийнято звертатись до дружини священика “панi добродiйко” чи “панi їмость”. Слово “їмость” має польське походження i складається з двох слiв “її милiсть”, тодi як священика називали колись “єгомость” — “його милiсть”.
