У шлюбі я вже двадцять п’ять років. У мене, як я думала, була міцна родина, але нещодавно я дізналася про зраду чоловіка. Мені скоро 50. У нас дорослий син, живе окремо з дівчиною, приїжджає додому кілька разів на місяць.
Жили з чоловіком середньо. А зовсім недавно дізналася про всі його зради, і дізналася не випадково. За ці роки їх було багато. Чоловік дуже ретельно приховував їх, але остання поставила крапку. Дійшло до того, що він виганяв мене з квартири. Йти мені нікуди – квартира його.
Остання жінка, з якою мій чоловік мав стосунки, налаштовувала мого чоловіка, щоб той кинув дружину. Хоча у неї є сім’я – чоловік і двоє дітей. Казала йому, якщо ти не можеш вигнати дружину сам, то я прийду сама і вижену її. Чоловік спілкувався з нею по телефону останні пів року відкрито. Через неї чоловік перестав спілкуватися з сином.
У нас були відкладені сімейні гроші – він все віддав їй, набрав кредитів, тому що зарплата маленька, а щоб утримувати двох, потрібні гроші. Він допомагав їй, щоб вона собі ні в чому не відмовляла.
Потім вона хотіла, щоб чоловік продав квартиру і переїхав з нею в інше місто, тому що їй дуже потрібні були гроші, але в силу обставин чоловік продати квартиру не зміг.
На вихідні їхала до сина і подруг, але нікому нічого не розповідала. Але одного разу не витримала і вилила душу своїй подрузі, вислухавши мене, вона запропонувала наступний план дій. Ми з подругою пішли на роботу до чоловіка тієї жінки і виклали всю інформацію. Він спочатку просто не повірив, що їх зв’язок з моїм чоловіком триває вже вісім років.
Але я добре підготувалася до зустрічі, показала йому їхню переписку, фото, так що сумнівів у нього не залишилося. Тоді цей чоловік зателефонував моєму чоловікові, номер телефону я дала. Якою була їхня розмова, я не знаю, але в результаті цьому зв’язку прийшов кінець.
Після цього минуло вже п’ять місяців. Мій чоловік змінився, просить вибачення. Живемо зараз як в казці: чоловік робить все, щоб я забула про його зради, говорить, що любить. Постійно дім, робота, сім’я, можна сказати, носить мене на руках. Але я йому не пробачила, це пошатнуло моє здоров’я, а найголовніше – я йому вже не вірю.
Але, водночас, розумію, що я його ще досі люблю. І тепер, коли все добре, я вагаюся: продовжувати стосунки чи піти назавжди. Чи може чоловік після такого тривалого зв’язку любити дружину чи це обман для того, щоб я не пішла? Я не знаю.
Колись я була дуже сильною, але зараз цієї жінки вже немає. Чоловік запевняє, що не розумів, що робив, просить вибачення, каже, що любить мене. Але вісім років зрад – це не вісім днів. Я вже не знаю, чи можна йому ще раз повірити. Та й чи варто?
Фото ілюстративне – lady.tut.by.
