Так склалося у мене, що після виходу на пенсію я вже один рік займаюся індивідуальним пошиттям одягу для жінок вдома. Для мене це звична справа, адже я все життя пропрацювала швачкою. Я люблю шити, це мені подобається і, чесно кажучи, виходить добре, тому займаюся цим із великим задоволенням. А коли бачиш радість клієнток від отриманого результату, то з’являється відчуття своєї потрібності і корисності в цьому житті.
У мене двоє онуків. Хлопчики вже підросли, але їм ще потрібний догляд. Невістка постійно відводить і забирає їх у школу і зі школи, водить за різними секціям та гурткам. У неї на це йде більше половини часу вдень, тому у неї особливо можливості зайнятися своїми справами немає.
Нещодавно вона почала натяками мені говорити, що і я могла б взяти участь у вихованні моїх рідних онуків. Це стосувалося того, щоб водила їх у школу та на гуртки, замість неї. А вона поки буде займатися домашнім господарством. Все одно я на пенсії і часу у мене достатньо.
Я і не проти допомагати. Чим я і займаюся у вихідні дні. Але будні дні у мене все розписано по хвилинах. Я повинна встигнути підготувати замовлення до певної стадії, щоб клієнтка могла прийти і здійснити примірку вже готових викройок. А так як у мене клієнток багато, то цей процес і займає весь день. Виходить, що я працюю повноцінний робочий день, тільки просто в себе вдома, тому може здаватися, що я весь час сиджу біля телевізора і нічим не займаюся. А потім мені ще потрібно приготувати їжу і виконати домашню роботу. Її за мене теж ніхто не зробить. Ось і виходить, що я вільна тільки в суботу і неділю.
Але невістка все вважає, що раз я на пенсії, то часу у мене достатньо і на роботу з клієнтами, і на багаторазові походи з онуками по їх гуртках. Вона зовсім не може зрозуміти, що підготовка замовлення та шиття одягу займає дуже багато часу у мене, адже це дуже клопітка праця. А якщо я не буду шити, то залишуся без підробітку. А на мою пенсію особливо гарно не поживеш, після сплати комунальних послуг зовсім мало грошей залишається. Навіть самого елементарного, і того не зможу собі дозволити.
Але невістка моя все не вгамовується. Почала мого сина просити постійно, щоб він почав мене вмовляти. Мовляв, я ж в першу чергу бабуся, а потім вже все інше. На цьому ґрунті у мене з моїм сином постійні суперечки. Він теж не вірить, що я цілими днями займаюсь замовленнями. Зате додаткову копійку від мене беруть вони з величезним бажанням. Вони не запитують де я беру гроші, коли їм допомагаю. Тільки ось зрозуміти мене, не вважають за потрібне.
Я вважаю, що дітей вони народжують для себе, а не для бабусь і дідусів. Тим більше що невістка не працює. Чому в такому разі, я повинна на шкоду собі намагатися догодити своїй невістці? Я ніколи ні на кого не розраховувала, тому і зараз сама займаюся підробітком і ні від кого нічого не чекаю. Розумію, що в наш час і молодим сім’ям дуже важко, тому не хочу бути тягарем для когось.
А нещодавно я взагалі перестала давати дітям гроші. Так вони відразу це помітили. На їх питання чому, я відповіла, що якщо мені доведеться кинути підробіток, то і моєї пенсії мені буде недостатньо для нормального існування. А якщо справи підуть таким чином, то я буду просити додаткові кошти у них. Сподіваюся, що мій натяк теж прийнятий до уваги і невістка з сином тепер добре задумаються перед тим, як просити, щоб я весь час приділяла онукам. Я дуже їх люблю усіх, але мені теж хочеться жити гідно у такий непростий час, тому сама поки продовжую підробляти.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – ampravda.
