Прожили ми з чоловіком 50 років. Справили золоте весілля, і ось випадково, я дізнаюся, що вже більше 20 років у нього є жінка, з якою він час від зустрічається. У неї від нього навіть є син.
Про його співробітницю Марину я знала, вона працює разом з моїм чоловіком вже більше двадцяти років. Інколи вона навіть до нас в гості заходила. Я завжди відносилася до неї, як до доньки, шкодувала її, бо жінка сама виховує сина. Неодноразово я передавала їй якісь речі для дитини.
За радянських часів він працював в лікарні, чергував цілодобово, можна сказати, жив на роботі, а потім, як сказав мені, що перший раз це сталося з медсестрою, яка молодша за нього на 20 років. Сказав, що був тоді не зовсім тверезий. Мабуть, сподобалося, адже йому вже було більше 50 років.
У нас двоє уже дорослих синів, навіть онук був тоді, коли він зрадив мені і ці стосунки тривали більше 20 років. Зараз чоловікові 73 роки, а мені 70. Ось такий сюрприз я отримала від нього. Втратила сон, всередині все трясеться від образи, чому я не дізналася про все раніше.
До свого золотого весілля ми готувалися грунтовно, замовили ресторан, запросили дітей, внуків, родичів, сусідів, друзів. Прийшли і співробітники чоловіка. Серед них була і Марина. Я нічого не підозрювала, але в розпал свята я побачила, що мій чоловік про щось розмовляє з Мариною.
Привернула мою увагу фраза чоловіка: «Добре, я допоможу синові, дам грошей на його навчання».
Я аж призупинилася – який син? Про що він? Але вирішила не псувати свято і просто спостерігати за ними. В той вечір я раптом побачила те, чого вперто не хотіла бачити 20 років – у мого чоловіка з цією Мариною є спільний син.
Зранку я вирішила серйозно поговорити з чоловіком і він в усьому зізнався. Я була ошелешена – його позашлюбний син ровесник наших внуків. Мій світ завалився. Я зібрала речі чоловіка і сказала, щоб він забирався до неї.
Чоловік відповів, що нікуди від мене не піде, але я не можу пробачити йому цю зраду, і найголовніше, що ця його брехня була протягом стількох років. Я не знала, що мені робити. Покликала на сімейну нараду наших дорослих дітей, розповіла їм, що у них є брат.
Діти мені порадили не розходитися з чоловіком, бо якби він хотів піти, то вже давно б це зробив. А якщо він залишився, значить 20 років тому вибрав нас.
Весь цей час чоловік мовчав, видно було, що йому соромно перед нашими дітьми. А дітей ми виростили гідних – дізнавшись, що у них є брат, сини вирішили познайомитися з ним і допомагати йому.
Фото ілюстративне – pinterest.
