Нас з чоловіком багатими людьми назвати важко, але і бідними ми ніколи не були, хіба що на самому початку нашого подружнього життя.
Одружилися ми 15 років тому. Починали з того, що знімали невеличку квартиру, бо не хотіли жити з батьками.
Потім Ярослав став їздити за кордон на заробітки, і наше фінансове становище почало покращуватися. За 6 років ми вже переселилися у власний будинок.
Але чоловік не перестав їздити на заробітки. Ми вже так звикли. І, якщо чесно, хоч мені одній з дітьми і було важко без чоловіка, та я розуміла, що вдома Ярослав таких грошей не заробить, а у нас діти ростуть, двоє синочків.
У мого чоловіка є молодша рідна сестра, яка теж заміжня, має чоловіка і дітей.
Я Анну не дуже люблю, для мене вона якась нещира, і до того ж, дуже заздрісна. А як любить прибіднятися! Слухати просто неможливо, тому я намагалася не зустрічатися з нею навіть на родинних святах.
Я була впевнена, що і мій чоловік з сестрою не підтримує стосунків, але нещодавно я знайшла зошит, в якому Ярослав протягом кількох років записував певні суми, і то далеко не маленькі.
Спочатку я не зрозуміла, що це, але потім побачила, що чоловік своїм почерком написав “позичив Ані”.
Коли я додала всі суми, які там були записані, то аж присіла, бо виходило разом більше 50 тисяч гривень.
Виходило так, що чоловік давав гроші своїй сестрі за спиною у мене. Я би ще зрозуміла, якби це були якісь невеликі суми. Або великі, але як позика.
Та зовиця нічого віддавати нам не збирається. І мені не зрозуміло, чому мій чоловік продовжує давати їй гроші.
Ярослав прийшов додому і я показала йому цей зошит. Він був неприємно здивований, що я його знайшла, але відпиратися не став, визнав, що дає Анні гроші. Навіщо? Пояснити не може.
Ярослав щиро вірить, що сестра йому ці гроші колись віддасть, тому він все ретельно і записує.
– З чого Анна тобі віддасть? Вона ж не працює, а це гроші чималі. У них двоє дітей, а працює один чоловік. Ти про це подумав? – кажу.
– Якось не думав, – почухав себе в потилицю чоловік.
І що тепер робити, ми обоє не знаємо. А тим часом, Анна черговий раз зателефонувала Ярославу, сказала, що треба зустрітися. Очевидно, що знову буде просити гроші.
Я чоловіка попередила, нехай навіть не думає хоч гривню ще зовиці дати.
Та я вже не знаю, чи можна йому вірити, адже він стільки років мене обманював.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
