Відколи моя донька вийшла заміж, то привела зятя жити до нас.
Олена у нас єдина дитина, хата в селі у нас чимала, тому ми з радістю прийняли її чоловіка, місця ж вистачить усім і полюбили його, як рідну дитину.
Думаю, що усім людям зрозуміло, які ми були щасливі, знаючи, що єдина донька не житиме далеко від нас і у нас з чоловіком старість не буде сумна та самотня.
Ми мріяли, як наші онуки ростимуть у нас на очах, а ми усім допомагатимемо своїм дітям.
Загалом, ми зятя дуже гарно прийняли, жили добре ми усі.
Мати Дмитра, наша сваха, живе в сусідньому в селі, має ще дві доньки, які в місті з чоловіками своїми живуть.
Сваха ніколи багато не жила, тому ми з нею добре спілкувалися, вона була простою людиною, можна сказати.
На жаль, згодом чоловік занедужав і багато грошей йшло на лікування його, тому у нас настали складні часи.
Складно було нам усім, бо пенсія у мене з чоловіком зараз невелика, донька залишилася без роботи, а у них двоє діток. Працює зять, але зарплата у нього невелика, багато не заробиш зараз в селі.
А сваха стала їздити якраз за кордон на заробітки. Поїхала до своєї сестри в Італію.
Гарні гроші там заробляє, дуже своїм донькам допомагає, вони натішитися не можуть, що мама там, лише списки їй пишуть, що привести з-за кордону.
Синові не допомагає, особливо, каже доньки орендують квартири у місті, їм зараз більше потрібно, а син живе в селі, дім є, та й витрати менші набагато.
А нещодавно вона в Україні була, до нас в гості на годину забігла і дала онукам по 200 євро, якраз перед школою це було.
Відтоді моїй доньці вже разів 100 подзвонила, питала звіт ледь не до копійки, що вона купила на них і за яким курсом обміняла.
Все розпитувала так постійно, наче мільйон принесла онукам. Ми усі цьому такі здивовані були, що й не передати.
А, особливо, моя донька, каже мене свекруха так втомила, коли я сказала, що спортивні костюми дітям по 500 гривень купила.
Каже:
– Он мої дівчата онукам по 300 покупляли на розпродажі, а ти така куркулька, що придбала аж за 500.
А моя донька їй каже:
– Мамо, так вони ж в місті живуть, там вибір великий, розпродажі, знижки. А мені ще їхати в місто, дорога в один кінець лише 40 гривень і не факт, що в той день щось гарне знайду і на знижки якісь натраплю.
Та свекруха, замість того, щоб зрозуміти, лише сказала на останок:
– Зрозуміло, якщо гроші чуді і дармові, то можна й не шкодувати і нікуди не їхати вибирати.
Донька промовчала, хоча бачу, що не приємно їй все це.
Кажу, щоб більше тих грошей у свекрухи не брала, але вона каже, що добре хоч дала щось, бо перед школою ці гроші їх дійсно виручили дуже, на 400 євро моя донька дітей гарно одягла, купила їм усе, ще й на гуртки гроші залишилися.
Вчора знову сваха доньці моїй телефонувала, та вже я взяла телефон і кажу:
– Не морочте голову дитині більше, вона вже й плакала через вас. Шкода грошей, не давайте більше, якось самі справлялися і зараз обійдемося без вас.
Ех, що ж після цього почалося. Сваха образилася дуже на мене, зятеві подзвонила і дочкам своїм.
Ніхто тепер з нами не розмовляє, зять, звісно, людина хороша, він на моїй стороні, але родичам нічого не каже, не хоче суперечок в родині.
Сваха дуже на мою доньку образилася, сказала, що більше не копійки не дасть навіть на дітей, через мене.
Донька каже, що потрібно було мовчати і нічого не казати їй, кому зараз потрібна та гордість, якщо життя дуже важке. Мовляв, можливо, свекруха ще б колись допомогла, а тепер зовсім від них відвернулася, а все через те, що я не могла змовчати просто.
Та мені просто дитину шкода свою. Що я зробила не так?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться