У своєму вечірньому зверненні до українців на 54-й день визвольної боротьби, президент України розповів, що російська армія не збавляє темпу використання ракет проти України, хоча вже мала би усвідомити, що їй буде вкрай складно відновити ракетний запас в умовах навіть вже чинних санкцій.
«Без імпорту вони не можуть навіть це, а коли будуть закриті ще й усі лазівки, які використовуються для обходу санкцій, та коли будуть введені ще жорсткіші санкційні обмеження, відновлення ракетного потенціалу Росії буде нереалістичне», – сказав президент.
Зеленський наголосив, що російські ракетні удари по території України приводять лише до одного – ракетної демілітаризації РФ, і що схожий процес відбувається і з іншим російським озброєнням.
«Виробляти нову артилерію, літаки, гвинтокрили, крейсери в умовах санкцій буде непідйомним завданням для Росії. Жодний із ракетних ударів не змінив для Росії ситуацію якось принципово. Та й якщо оцінювати їх усі разом, то висновок буде – це стратегічна безглуздість», – зауважив Володимир Зеленський.
Сьогоднішні удари по Львову, по Дніпропетровщині, як і будь-які інші удари, означають тільки одне – ми, світ та історія заберуть у Росії значно більше, ніж російські ракети в Україні, – сказав глава держави.
«Кожне втрачене життя – це аргумент лише для того, щоб українці та інші вільні народи, покоління за поколінням сприймали Росію виключно як загрозу», – наголосив Володимир Зеленський у своїй промові на 54-й день боротьби українського народу проти російської окупації.
Фото – скрін з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна