Своє ранкове звернення до героїчного народу України сьогодні, 12 березня, Президент розпочав з подій з Мелітополя. Зеленський підтвердив, що вчора було викрадено мера Мелітополя, а сьогодні більше 2-х тисяч мирних жителів вийшли на мітинг з вимогою до окупантів повернути Федорова.
«Я вдячний кожному мелітопольцю за їхній спротив, за їхню позицію, окупанти повинні бачити, що вони чужі на нашій землі», – сказав глава держави.
Говорив Зеленський і про втрати ворога.
«Наші збройні сили роблять усе, щоб позбавити ворога будь-якого бажання продовжувати війну проти України. Втрати окупантів масштабні, динаміка втрат окупантів на 17 день війни, вже така, що можна впевнено говорити це найбільший удар за багато років, – наголосив Зеленський.
За даними Президента, від початку вторгнення 31 батальйонна тактична група втратила боєздатність, російські військові здаються в полон вже не просто поодинці, а цілими групами.
Є і колосальні втрати техніки. На сьогодні втрати загарбників – більше 360 танків, 1205 броньованих машин і це ще без підрахунку втрат після цієї ночі боротьби. Вже майже 60 літаків, більше 80 гелікоптерів, сотні одиниць іншої техніки, зокрема, найсучасніших зразків, які були гордістю російської армії.
Президент звернувся до народу з словами, ми маємо надзвичайні успіхи, те, як увесь народ чинить спротив загарбникам, вже увійшло в історію, але ми не маємо права зменшувати енергію свого спротиву, як би нам складно не було.
«Ворог заводить на нашу територію нові і нові колони, вони шукають повсюди бійців для себе, резервістів, строковиків, найманців. Вони намагаються взяти нас кількістю, кількістю бійців і кількістю техніки, використовують терор щоб зламати нашу віру в перемогу і Україну, але я впевнений – у них це не вийде», – сказав Зеленський і додав, що ще треба боротися і працювати без внутрішніх розколів.
Фото – скрін з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна