Верховна рада на пленарному засіданні 25 квітня ухвалила законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
За проголосували 278 народних депутатів, проти – 38.
Парламент розпочав розгляд документа 28 лютого. За цей час депутати схвалили або відхилили 2065 поправок із 2082.
Раніше повідомлялося, що закон про функціонування української мови як державної парламент має ухвалити 25 квітня, заявив на засіданні Погоджувальної ради спікер Верховної ради України Андрій Парубій.
Спікер закликав усіх депутатів бути в залі 25 квітня об 11:00 для голосування.
Законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в першому читанні Верховна рада ухвалила у жовтні 2018 року.
Читайте також: 25 квітня – Чиcтий (Стpасний) четвер. Oсь як потpібно провести цей день: найкращі традиції і звичаї
28 лютого Верховна рада дала старт розгляду у другому читанні мовного закону. Загалом до законопроекту до другого читання було подано майже 2100 поправок.
28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» (так званий закон «Колесніченка-Ківалова») неконституційним через порушення Верховною радою процедури його розгляду та ухвалення. Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене. Відтоді й донині в Україні не було чинного закону про державну мову.
Лідер українських президентських виборів Володимир Зеленський і чинний глава держави Петро Порошенко після завершення 21 квітня повторного голосування на виборах президента України заявили про підтримку української мови.
Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».
Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство.
Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов’язкова для депутатів усіх рівні, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.
Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.
Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії. Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською.
Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону.
Документ також передбачає введення адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною.
Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.
