Вчора ввечері знайшов на вулиці телефон. Хотів повернути його власникові, але коли прочитав повідомлення, то викинув його назад
Всім привіт! Хочу поділитися з вами історією, яка сталася зі мною буквально вчора. Чи то це, чи то і справді мені, як програмісту, життя постійно підкидає чужі телефони. Як мінімум раз на рік я знаходжу на вулиці втрачений телефон і повертаю його власнику. За матеріалами
Вчора, повертаючись з магазину додому, виявив телефон Samsung. В голові промайнула перша думка: «О, знову?».
Так як зараз майже у всіх людей стоїть блокування паролем або відбитком пальця, доводиться забирати телефон додому і чекати, поки хто-небудь на нього подзвонить, а потім вже домовлятися про зустріч. Але у цього, на подив, нікого пароля не було. Не довго думаючи, я протер екран і розблокував його. Ніяких пропущених дзвінків не було, а значить власник ще не дізнався про зникнення. Я почав гортати контакти і думав, кому б можна зателефонувати – зазвичай шукаю «дружина», «син», «мама, тато». Але жодного з перерахованих не було. Чесне слово, я сам здивувався.
Довелося лізти і читати повідомлення. Відкрив і побачив листування з дівчиною:
Цитувати не хочу, тому що там були одні обpази на адресу дівчини.
Я просто був у шоці, не розумію, як так можна з людьми спілкуватися, як тварина просто! Завжди не любив таких людей – і в школі, і в універі. Ну, поверну я йому зараз телефон, а в підсумку, я впевнений, що він мені навіть «дякую» не скаже. Не люблю я таких людей.
Подумав, а може його доля як раз провчила таким способом? Ну, тоді не буду їй заважати. З цими думками, залишив телефон на лавці і пішов.
Як на мене, так найголовніше в цьому житті – бути людиною. А це «істота» не людина, а просто його подобa. Будьте добрими і людяними, і тоді інші до вас будуть ставитися точно так же.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
