Стало відомо, що кримські партизани в окупованому Криму розклеїли досить таки цікаві листівки з координатами “наступних цілей для ЗСУ” у Джанкої, а в Сімферополі – листівки “Бережи життя евакуюйся”.
Про це повідомляє у фейсбуці Представництво Президента України в АР Крим.
“Кримські активісти в окупованому Джанкої розклеїли листівки з координатами “наступних цілей для ЗСУ”, після вибуху на аеродромі в Новофедорівці: авіабази октябрьскоє та кача, вертольотодром Джанкой, міжнародний аеропорт Севастополь (Бельбек), аеродром гвардєйскоє та в/ч у Севастополі”, – йдеться у повідомленні.
До того ж, в повідомленні йдеться про те, що активісти “Жовтої стрічки” закликають усіх громадян евакуюватися на підконтрольну територію материкової України: листівки з текстом “Бережи життя – евакуюйся” з’явилися по всьому Сімферополю.
Дякуємо ЗСУ! Віримо в перемогу!
Фото ілюстративне – скріншот відео.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться