В цьому році моя дочка народила внучку! В день виписки я подарувала малятку доньки сережки з камінчиком – на майбутнє. Ну і невістка це побачила. І прямо в лиці змінилася. – Нашому Миколці кіндерсюрприз, а тій внучці – золото-діаманти. І син до мене, такий, з претензіями. Загалом, пересварилися всі черговий раз
– А я своїй невістці подарунків не дарую! Ніколи! – поділилася днями моя знайома пенсіонерка. Джерело
– Ну … тому що все одно не догодиш! Я спочатку, як вони тільки одружилися, намагалася дарувати, звичайно. А у відповідь – тільки губки надуті. Жодного разу спасибі не сказала. То не того кольору, то не того розміру, то не тієї фірми …
У перший рік я онукові купила комбінезон – хороший, дорогий! Так з нею мало не істерика трапилася. Її величність, бачте, в інтернеті інший комбінезончик пригледіли, і хотіли саме його, а я тут влізла …
І син на її сторону став – навіщо, мовляв, купуєш, ми самі хотіли, ти все одно не знаєш, що Тані потрібно … А потім вона мені і зовсім заявила – знаєте, мовляв, Марія Петрівна, я вас дуже прошу, не витрачайте гроші, не купуйте нам нічого! Смаку у вас немає, розуму теж!
– Невже так і сказала? Про те, що розуму немає?
– Ні, ну я, звичайно, трохи перебільшую, про розум вона нічого не сказала, але за змістом виходило, що так … Загалом, сказала мені, що не потрібно їм від мене подарунків. На тому ми з нею і домовилися … Раз не треба, то так тому і бути. Ми їм нічого не даруємо, років п’ять уже. Хіба що онукові шоколадку або кіндерсюрприз вручу, і все …
– Ну і добре, що домовилися! Ви не витрачаєте гроші, вона не нервує, ніхто не ображається. Всім простіше!
– Так, але в цьому році у мене дочка народила внучку! І доньці я, звичайно, купую багато чого … Зараз ось дитячі дрібнички разом набирали, ой, я прямо відірвалася, таке все миле! Дочка всім задоволена, за все дякує, не говорить, що я дурниці купила і смаку у мене немає … В день виписки я подарувала малятку доньки сережки з камінчиком – на майбутнє … Ну і невістка бачила це. І прямо в лиці змінилася.
– Образилась?
– Ага! Чоловікові потім висловила – мовляв, нашому Миколці кіндерсюрприз, а тій внучці – золото-діаманти … І син до мене, такий, з претензіями … Загалом, пересварилися всі в черговий раз …
І я тепер думаю – що, я знову не права, так? Не повинна тепер нічого дарувати доньці, щоб догодити невістці? Або дарувати так, щоб невістка не бачила? Або що?..
Свекруха винна, бо все-таки сама спровокувала конфлікт таким демонстративним подарунком?
Повинна розуміти, що так не робиться: даруєш щось одному, даруй і іншому. Тим більше, коли мова йде про онуків.
Або невістка-вредина отримала по заслугах? Не треба було свого часу відмовлятися від бабусиних подарунків, зараз би і її дитині дарували щось рівноцінне?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
