fbpx
Життєві історії
В суботу син привіз на дачу свою наречену, знайомитися. Я накрила стіл, чоловік насмажив шашликів, а Софія не вважала за потрібне нам допомагати. Така поведінка майбутньої невістки мені дуже не сподобалася

– До минулих вихідних я вважала проблему невісток і свекрух надуманою! – розповідає Світлана Василівна. – Думала, що з будь-якою дівчинкою можна порозумітися знайти спільну мову, при бажанні. Принаймі, я себе до цього готувала, оскільки у мене є син і я – майбутня свекруха.

– А що сталося на вихідних?

– Син привіз до нас на дачу свою дівчину. Ну як дівчину, тепер уже наречену: заяву подали вони, в серпні весілля. Ми її бачили, звичайно, але майже не спілкувалися, якось не було нагоди.

Зустрічаються вони недовго, півроку всього. Причому, саме зустрічаються, разом не живуть, хоча у Вадима окрема квартира.

І тут син нас утішив – мовляв, одружуюся! Батько каже: – Ну, вези тоді наречену у вихідні до нас на дачу, познайомиш офіційно, відсвяткуємо заручини.

Молоді приїхали в суботу до обіду. Звичайно, Світлана Василівна готувалася до їхнього візиту, наготувала багато чого.

– Вони приїхали, я почала накривати стіл на веранді! – розповідає Світлана Василівна.

– Кажу майбутній невістці: Софійко, підемо, допоможеш мені на кухні!

Взагалі, у мене все готово було, зрозуміло, картоплю чистити я її б не змусила! Максимум, хліб нарізати, серветки дістати. Дивлюся, а вона навіть вухом не повела, не пішла за мною! Залишилася з чоловіками за столом. Сидять, розмовляють, сміються.

Думаю, нічого, може, не почула, не зрозуміла. Принесла все на стіл сама, пообідали ми, вони з Вадимом встали з-за столу і пішли в будинок, відпочивати з дороги, ми з чоловіком залишилися посуд мити і зі столу прибирати.

Кімната для молодих у передбачливої господині Світлани Василівни була вже підготовлена. Після відпочинку ті вирушили на річку і погуляти по селищу, а повернулися знову до накритого столу.

– Кажу, давайте зараз чай поп’ємо з пиріжками та бутербродами, а ввечері шашлики будемо смажити. Софійко, поріж, будь ласка, сир!

А вона мені і заявляє: – «А у мене, Світлано Василівно, правило: я в гостях нічого не роблю. Звідки я знаю, як цей сир у вас прийнято різати? Наріжу ще не так, навіщо це мені».

– Я була ошелешена! Ось скажи, як сир для бутербродів можна нарізати «не так»? Чесно кажучи, не уявляю.

Майбутня невістка Світлани Василівни всі два дні діяла строго по своєму правилу – по господарству нічого не допомагала. Увечері чоловіки смажили шашлики, Софія стояла поруч з ними біля мангала і вела з ними розмови, поки Світлана Василівна різала овочі і накривала стіл.

Відчуваючи, що мати не задоволена такою поведінкою майбутньої невістки, мити ввечері посуд зголосився Вадим. Софія навіть пальцем не ворухнула, щоб йому допомогти. – Ну хоч тарілки зі столу можна було зібрати і віднести до раковини? – дивується Світлана Василівна.

– Навіть не подумала! Та й помити можна було, в принципі. На дачі у нас є гаряча вода. І посуду не стільки вже й багато, чотири тарілки всього.

На наступний ранок молоді спали до обіду, потім ліниво виплили до знову ж накритого господинею столу, а там і почали збиратися додому – завтра на роботу, мовляв. Софія принципово навіть ліжко за собою не прибрала. – Теж, напевно, боялася заправити ліжко не так, як у нас прийнято! – зітхає Світлана Василівна.

– Що ж. Таке диво бачу вперше.

Світлана Василівна любить гостей, і на дачу до неї часто приїжджає сестра з дітьми, друзі, подруги, товариші по службі чоловіка. І завжди люди якось прагнуть допомогти. Сестра, наприклад, завжди за посуд хапається сама, прибирає зі столу і миє, Світлані Василівні і підійти до мийки не дає – ти готувала, я прибираю, і не сперечайся! Подруги вічно тягнуть з дому на дачу різні салати і інші наїдки – щоб господині не готувати на всіх, і навіть не найближчі знайомі, які приїжджають в будинок в перший раз, обов’язково пропонують господині допомогу: нарізати, зібрати, принести.

Звичайно, Світлана Василівна такою допомогою не зловживає і від усього відмовляється, але тим не менше.

– Гаразд би я її на дачі просила щось робити! – дивується Світлана Василівна. – Огірки поливати або грядки полоти. Так ні ж! Сир порізати запропонувала, для себе ж.

Після цього візиту я вже й не знаю, що думати про свою майбутню невістку. Хочеться вірити, що все зміниться, бо таку дружину для свого сина я точно не хотіла.

Фото ілюстративне – vprazdniki.