fbpx
Життєві історії
В суботу прийшла до мене Олена Петрівна, запропонувала шубу нову у неї купити дешево. Розгорнула пакет, я дивлюся, а шуба нова, гарна така, навіть цінник висить. Зразу я зраділа, вже гроші діставала. Та коли почула розповідь знайомої, ще хвилину подумала і шубу купувати не стала

Якось прийшла до мене Олена Петрівна, запропонувала шубу нову задешево. Розгорнула пакет, я дивлюся шуба нова, навіть цінник висить. Запитую:

– А чому так дешево?

І вона стала розповідати мені, що її невістка, Ілона, працює в Києві, в хутряному салоні консультантом, і домовилися вони з нею, що у вихідні невістка приїде до неї, і підуть вони в торговий центр, виберуть їй шубу, адже незабаром зима, тоді шуби будуть дорого коштувати, а зараз влітку за гарну ціну можна шубу придбати, а в Олени Петрівни шуба вже стара, зносилася. Ілона в шубах хороший фахівець, відразу підкаже, що не так, про хутро розповість все, знає в загальному всякі тонкощі, та це й знижку там хорошу має.

Пів дня ходили, вибирали. Те їй не це, і те їй не те, все ніяк не могли вибрати. Але шубу купили гарну. Втомилися, вирішили зробити перерву, зайти перекусити.

Зайшли в кафе, взяли собі каву та булочок. Сіли за столик, обговорюють колір, фасон. Шуба – річ дорога, купується не на один рік, так що підійти треба до покупки ґрунтовно. І стала жінка вихваляти свою куплену нову шубу.

І тут вона зауважує, що якось Ілона слухає її зовсім неуважно, розсіяна якась, та й дивиться в іншу сторону. В сторону вікна, біля вікна столик стоїть, а там чоловік якийсь незнайомий сидить, очима у сторону Ілони хитро так дивиться. Підтягнутий, щетина легка на щоках, ну як зараз модно. Ілона вже просто дивиться тільки на нього.

Неприємно якось за сина стало Олені Петрівні, що Ілона ось так себе поводить, не дивлячись, що свекруха поряд з нею.

– Знайомий? – питає вона Ілону. Хоча розуміє, що в цьому містечку не може у неї ніяких знайомих бути.

– Ні, – відповіла та, а сама очей з того чоловіка не зводить.

Чоловік доїв все, встав і до них йде прямо. Проходячи повз столика, як би ненароком серветку упускає, Ілона її взяла! І в руці ховає.

Встали з-за столика і жінки, пішли, Ілона серветку в задню кишеню хотіла покласти, але промахнулася, і на підлогу впустила. Так вона в руках Олени Петрівни опинилася.

Розгортає вона м’ятий клаптик паперу, і бачить номер телефону та ім’я залицяльника цього з кафе. Не могла жінка мовчати і синові своєму в той же день розповіла, нехай, мовляв, сам вирішує як вчинити. І незабаром вони розлучилися.

І тепер Олена Петрівна, після цієї історії, шубу не те що носити, дивитися на неї не може. І вирішила продати якомога швидше, хоч і за дешевшу ціну.

Подивилася я на шубу – хороша дуже вона, звичайно, та й ціна дуже добра! Але з такою вона аурою неприємною. Подумала я хвилину і купувати не стала.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – volyn24.

facebook