Ми з Ольгою одружилися сім років тому. Спочатку жили на знімних квартирах, збирали гроші на перший внесок, щоб взяти квартиру в кредит. Але якось моя мама зателефонувала і сказала нам, що у неї по сусідству продається будинок, недорого. Колишні господарі – наші добрі знайомі, то ж вони запропонували нам такі вигідні умови, з виплатою на кілька років, що ми купили цей будиночок.
Дружина теж була рада, адже у нас двоє малих дітей, яким значно комфортніше рости у власному будинку з власною територією, ніж у тісній квартирі. Ми зробили ремонт і почали жити.
Спочатку було непогано, батьки під боком, якщо що можна було дітей на бабусю з дідусем залишити і нікому нікуди їхати не потрібно. Але ось сім місяців тому моя мати вийшла на пенсію і тепер вдома спокою немає.
Почалося все з того, що кожен божий день вона тягне нам то пироги, то оладки. Моя дружина добра жінка і ніколи не перечила моїй матері, боячись її образити. Але одного разу я прийшов з роботи і побачив, що Ольга дуже розстроєна. Вона сказала, що приходила моя мама і, провівши ревізію в холодильнику, заявила, що у нас діти не мають що їсти і ми батьки, м’яко кажучи, не дуже. У той же вечір я влаштував очну ставку своїм улюбленим жінкам, зійшлися на тому, що вони просто неправильно зрозуміли одна одну.
Але на вихідних я сам звернув увагу, що з самого ранку мама вже у нас вдома – притягла свої вареники під приводом того, що ми довго спимо, а діти напевно хочуть їсти. Були проведені роз’яснювальні бесіди про те, що ми з дружиною дорослі люди, у нас своя сім’я, статут і порядок теж свої. Але ефект був всього на кілька днів.
Одного разу мама прийшла до нас відрегулювати опалення, а то їй здалося, що у нас занадто холодно. Останньою краплею був випадок, коли ми з дружиною поїхали на весілля, а маму попросили приглянути за дітьми. По приїзду додому ми виявили, що вона повикидала всі вазони, бо вони їй не сподобалися.
В той день я забрав у мами ключі від нашого будинку. Ще тиждень ми з нею не розмовляли. Наступних пів року у нас були доволі прохолодні стосунки, мама до нас не приходила, ми до неї теж.
Але ось недавно я потрапив до лікарні, а дружині, щоб відвідати мене довелося просити маму посидіти з онуками. На що мама поставила умову: або у нас вдома, або вона сидіти не буде. Коли дружина відвідала мене і повернулася додому, то відразу ж подзвонила мені і тремтячим голосом повідомила, що моя мати поміняла місцями меблі в вітальні, тому що вона у нас стоїть незручно. Викинула диван, бо на ньому неможливо спати.
Я не знаю, що робити і як розмовляти з мамою, щоб вона припинила себе так вести. Продавати будинок не варіант, щоб в іншому районі купити житло у нас не вистачить грошей. А дружина вже на межі, та я й сам розумію, що так бути не повинно. І це мама всього сім місяців на пенсії, далі буде тільки гірше.
Ніколи б не подумав, що моя родина опиниться в такій ситуації. Я люблю маму, але не думаю, що варто дозволяти їй втручатися в наше життя.
Фото ілюстративне – newizv.
