fbpx
Життєві історії
В 40 років моя сестра познайомилася з Олексієм. Він людина багата, має великий будинок, свій бізнес. Оксана стала пакувати речі, щоб їхати до нього. А я відразу зрозуміла, що щось тут не так

В 4о років моя сестра познайомилася з Олексієм. Він багатий чоловік, має свій великий будинок, автомобіль, бізнес. Оксана стала збирати свої речі і перебиратися до нього. Я попросила, щоб вона трохи зачекала, адже дуже все добре, потрібно придивитися.

– Мені вже 40 років, не хочу нічого чекати. Ти хоч порадій за мене.

Я раділа, адже у нас з двоюрідною сестрою були добрі відносини ще з дитинства. Наші батьки багато працювали, адже життя було непросте, тому нас виховувала бабуся.

Оксана поїхала до Олексія і стала жити заможно та щасливо. Часто вихвалялася, що в неї і домробітниця є, і садівник. Коли я щось розповідала про своє життя, їй було вже не цікаво, адже вона мала свої інтереси тепер, не такі, як у мене.

Я частенько просила Оксану провідати бабусю, але вона не мала часу на неї ніколи, рідко забігала на годинку, купувала продукти, і місяць знову не приходила.

Бабусі не стало, доглянули її ми, її квартира залишилася нам, сестра навіть не хотіла її, ми її продали з чоловіком. Потрібно було нам зробити ремонт.

Згодом сестра мені щаслива зателефонувала, що вони з Олексієм продають майно і купують нерухомість за кордоном, на старості років вона житиме біля моря.

Оксана прожила з Олексієм біля моря рік, а потім його не стало. Але, як виявилося, у нього була доросла донька. Все майно тепер належить їй.

Оксана повернулася до нас з порожніми кишенями, попросила пожити в нас хоч трохи.

Я не могла відмовити сестрі, але її перебування затягнулося в нас на 2 роки. Їй майже 50, роботу знайти важко, знайшла якусь де заробляє дуже мало. Ми для неї і продукти купуємо, даю їй свій одяг. Та це дуже не подобається моєму чоловікові, адже сестра живе в дитячій кімнаті, а наші діти туляться в іншій, найменшій.

Якось я поїхала в відрядження, повернулася – чоловік робить ремонт, а сестри немає.

– Ти не могла їй сказати, що вона вже нам трохи заважає, то я зробив це сам. Не хвилюйся, я спокійно все пояснив Оксані, вона мене зрозуміла. Так буде краще для всіх. Ми ж не можемо роками з тобою годувати ще одну дорослу людину.

Я місяць мовчала, було не зручно. А потім захотіла поговорити з сестрою, дізнатися, як в неї життя. Та додзвонитися до неї не можу. Не знаю, як зараз склалася її доля. Дуже шкодую про минуле. Модливо, варто було б вчинити інакше.

Від людей чула, що Оксана поїхала працювати в Італію, доглядає там за старенькою бабусею. Дуже надіюся, що вона прочитає і зателефонує мені. Я сумую за своєю сестричкою.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page