Усіх заробітчанок на Різдво дуже кортить додому приїхати, і я теж вирішила їхати, хоча відчувала, що нічого доброго мене вдома не чекає.
Мені 54 роки, у мене двоє дорослих дітей: син і донька. В Італію я заради них поїхала ще 14 років тому, отак відсвяткувала свій 40-річний ювілей і поїхала.
На той час я була розлучена, а діти вже вчились в університеті, то ж я за них не хвилювалася. Я розуміла, що вони вже не маленькі, і дадуть собі раду. А я тим часом зароблю їм на житло.
Саме житло було для нашої родини нагальним питанням. Ми всі тіснилися в невеликій двокімнатній квартирі, а грошей, щоб придбати щось більше, у нас не було.
Перші років 5 я працювала для того, щоб доньці квартиру купити, щоб коли вона надумала заміж виходити, у неї уже б було своє гніздечко.
Я встигла якраз до весілля Люби придбати двокімнатну квартиру в новобудові.
Щоправда, прожила донька з зятем там всього три роки, а потім все продали і виїхали на постійне місце проживання в Канаду, зять так захотів.
Сину я теж планувала квартиру купити, але він захотів будинок, то ж я віддала йому гроші, решту додали свати, і тепер син має свій великий будинок за містом.
Свою квартиру я продала, і купила земельну ділянку за містом, там був будинок, я його відбудувала, зробила сучасний ремонт, так що я подбала про себе і маю куди повертатися.
Але будинок пустий. Я кликала сина з невісткою до себе в гості, а вони відмовилися, сказали, що у них інші плани.
А потім я дізналася, що вони на Святвечір у себе планують бути, і сватів, батьків невістки покликали. А мене ні.
Все це розповіла мені моя рідна сестра, яка зателефонувала, сказала, що її чоловік уже машиною у мене під воротами, щоб я одягалася і виходила, він забере мене до них, бо негоже в такий вечір самій бути.
Мені було дуже приємно і затишно у сестри. Прийшли її діти, всією родиною сіли за святковий стіл. Колядували дуже гарно.
Я теж хотіла б, щоб і у мене було так, але розумію, що на мене чекає самотня старість. Донька точно з Канади найближчим часом не приїде, а син більше цінує сватів і їхню думку, ніж мене.
Сестра мені розповіла, що мій син їй скаржився, що я замало їм допомагаю, адже я могла їм весь будинок оплатити, а дала лише 40 тисяч євро (це були гроші, які я планувала витратити на покупку квартири для нього).
Син вважає, що теща з тестем для нього роблять більше, ніж рідна мама, тому він з ними святкує свята, а не зі мною.
Мені так прикро, що словами не передати. Он моя рідна сестра на заробітки не їхала, і нічого дітям своїм не дала, але від того вони не перестали її любити.
Не розумію, де я оступилася, що я зробила не так?
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.