У п’ятницю мені подзвонила тітка Таня і радісно повідомила, що в понеділок приїжджає якась Анечка, яка є нашою родичкою. Виявилося, цю Анну вирішили поселити у мене. А потім брат подзвонив і повідомив: – Судячи по їх баулах вони не на одну ніч приїхали.
Родичка з села попросилася переночувати у мене. Я не могла відмовити, тому погодилася. Я якраз була у знайомих на дачі, і тільки-тільки продерла очі. Тітка радісно повідомила, що в понеділок приїжджає якась Анечка. Джерело
Ну приїжджає і нехай приїжджає, я то тут при чому? Щоб я її зустріла?
У мене ж машини немає, буде вона зі мною і своїми сумками трястися в тролейбусі, а потім буде розповідати своїм родичам що її тут не на машині зустріли. Адже було вже таке.
Виявилося все простіше – цю Анну вирішили поселити у мене. Я коротко відповіла – «Ні» і закінчила розмову.
У нас тут на дачі одна історія сталася (весела), тому пів дня я була зайнята і телефон не брала. А там..купа дзвінків і кілька есемесок з проханням прийняти дівчину.
Я була в гарному настрої: вихідні, дача, друзі і знайомі, шашличок, рибалка – ну ніяк не хотілося скандалу, але і пускати до себе кого попало я теж не хотіла. Але поговоривши ще трохи з тіткою я здалася.
До тітки Тані я ставлюся дуже добре, вона багато чого хорошого зробила для мене і для бабусі з дідусем. Одним словом, відмовити їй важко. До того ж за її словами дівчині потрібно всього ніч переночувати і все.
Я звичайно запитала у тітки чому її дочка не дасть притулок цій Анні, у них адже двоповерховий будинок, невже не можуть прихистити дівчинку? Виявилося що Анечка студентка і вчитися в коледжі, до якого набагато ближче добиратися від мене.
Ну на одну ніч нехай переночує, до того ж я тільки в середу повернуся додому.
Я сьогодні ближче до обіду зателефонував мій брат (у нього запасні ключі від квартири) і запитав про що я домовлялася з цією Ганнусею і її мамою. Про маму я чула вперше.
Я розповіла про телефонну розмову з тіткою і про її прохання дати притулок цій Аню на ніч у себе. Брат відповів, – «Ну судячи по їх баулах вони не на одну ніч приїхали, добре, зараз з’ясуємо» і відключився.
А кілька годин тому він подзвонив і розповів наступне: приїхав до дому, там на лавочці біля під’їзду ці дами сидять а поруч кілька великих сумок. Виявилося що вони приїхали шукати квартиру для Ганнусі і наївна мама думала що я пущу пожити їх на тиждень поки вони не знайдуть квартиру.
Але лаятися з ними не довелося, тому що тільки-но вони побачили «спартанську» обстановку моєї квартири то були в шоці. Справа в тому що я досі сплю на матраці і звикла вже до нього, тому поки купувати ліжко не планую.
Є ще два столи, кілька стільців і табуреток, пуф і невелика переносна вішалка з Ікєї, ну ще на кухні плита електрична і холодильник, все.
Але вони відмовилися жити в таких умовах, без пральної машинки, телевізора, і спати як бомжі на підлозі (на матраці). У підсумку, поїхали вони до інших родичів.
Тітка, до речі, пізніше дзвонила дізнавалася що й до чого, теж здивована була, каже просилися всього нічку переночувати, а про пошук квартири ні слова.
Ну позитивний результат від цього випадку є. Ці родичі неодмінно рознесуть по всій рідні, що я живу небагато і що спати у мене навіть нема де і від цього думаю черги з бажаючих перекантуватися у мене в квартирі не буде.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
