У моєї свекрухи є три невістки. Батьки мого чоловіка постійно допомагали своїм двом молодшим синам. Побудували їм будинки, давали гроші, задаровували онуків подарунками. Про нас вони геть забули. Коли свекра не стало, моя свекруха занедужала, але невістки не хочуть її брати до себе. Тепер свекруха мені щодня телефонує, каже, щоб ми кидали місто і їхали жити в село з нею у хату. Але я не хочу кидати все заради жінки, яка ніколи не любила мене та моїх дітей

З моєю свекрухою у мене склалися доволі таки непрості відносини. Після мого шлюбу з її сином, вона не сприймала мене, як родичку, я була для неї чужою людиною. В основному – ревнувала до свого сина. Їй було складно змиритися, що її старший син, який допомагав їй у всьому, тепер кохає іншу жінку і підкоряється їй. Мені, звичайно, хотілося знайти в особі свекрухи свою другу маму. Але з роками я змогла змиритися з таким ставленням, тим більше чоловік у мене чудовий і ми живемо окремо від його мами.

З народженням моєї дочки, свекруха стала трохи краще ставитися до мене, перестала нашіптувати чоловікові невтішні слова на мою адресу. Вона дійсно щиро любила свою внучку, так як завжди мріяла мати дочку. Я привозила доньку до неї на вихідні, і ми стали трохи краще спілкуватися зі свекрухою.

Після того, як молодші її сини одружилися, свекруха перемкнула всю свою увагу на них. Вони проживали поруч, на одній вулиці. Зі своїми невістками спілкувалися, проводили разом свята. Батьки чоловіка допомагали фінансово своїм молодшим синам і своїм онукам.

Ми стали рідко зустрічатися, тим більше переїхали в сусіднє місто. Нашій сім’ї ніхто не допомагав, так як батьки чоловіка вважали, що ми дуже добре живемо і старший син може сам себе чудово забезпечити. Зі своєю онукою вони теж уже не бажали спілкуватися, навіть з днем ​​народження забували привітати нашу донечку. Мені трохи було сумно, а потім я звикла до того, що у нас такі відносини з батьками чоловіка.

Після того, як свекра не стало, мати чоловіка занедужала, і я почала приїжджати до неї, так як мені було шкода її. Після того свекруха не може доглядати за собою. Невістки молодших братів не бажають забрати її до себе. І що мені робити? Виходить, коли батьки були здорові, вони допомогли своїм синам побудувати будинки, давали гроші дітям, онуків подарунками задаровували. А тепер я повинна доглядати за своєю свекрухою, тому що так вихована і не можу вчинити інакше? Забрати до себе я теж не можу, у нас маленька квартира. Ще я працюю і не збираюся йти у відпустку на тривалий період заради свекрухи. До речі, у мене є ще маленький син, якого свекруха взагалі не сприймає, як онука. Йому теж потрібна увага і турбота мами. Я і так часто залишаю сина зі своєю дочкою, як і не приділяю йому стільки часу, скільки йому потрібно.

Кажу постійно чоловікові, щоб він поговорив зі своїми братами, і вони вирішили, що робити з своєю матір’ю. Мій чоловік в основному спілкувався зі своїм батьком, а після того, як його не стало, перестав їздити до матері.

Свекруха мені постійно говорить, переїжджайте до мене в будинок, будемо разом жити. Навіщо вам те місто? Моя дочка категорично проти жити в селі. Чому я повинна все кинути і жити зі свекрухою? Вона думає тільки про себе. Раніше навіть не цікавилася, як нам там живеться, чи є у нас гроші, чи потрібна хоч якась допомога допомога? Не знаю, як вчинити? Може оплатити їй доглядальницю, якщо невістки, які проживають поруч, відмовляються їй допомагати? Але я не можу все кинути і жити заради жінки, яка ніколи не любила ні мене, ні моїх дітей.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page