fbpx
Україна
У моєї свекрухи є сусідка – тітка Василина. Коли її чоловіка і свекрухи не стало, вона сама жила в хаті. Зробила з сином ремонт, і він привів невістку додому. Незнаю, що між ними сталося, але скоро невістка з сином з’їхали від неї. – Мені не подобається, що ви нам телефонуйте так часто, – сказала їй невістка. Син кожен день під час обіду приїжджає до мами. Поїсть, полежить в кімнаті і їде. Невістка взагалі перестала приїжджати. Город і господарство все лягло на плечі тітки Василини. І ось недавно народився онук у неї. З’їздила вона на виписку і все. Відтоді діти до неї самі не приїжджають, і її не запрошують в гості

У селі поруч з моєю свекрухою живе сусідка, тітка Василина. Жінка живе одна в будинку. А ще зовсім нещодавно вона мріяла, як колихатиме на руках і няньчитиме онука чи онучку.

У тітки Василини важка жіноча доля. Переїхала вона в цей будинок, коли вийшла заміж. Працювала, народила сина, а потім мала проблеми зі здоров’ям і їй було важко ходити. Незважаючи на те, що їй було важко, в будинку вона не сиділа. Завжди в городі працювала, сина піднімала на ноги.

Чоловік пив, жінка з ним і світа білого не бачила, все сама робила. Свекруха оформила опіку над Василиною. Усіма грошима її теж розпоряджалася вправно, якусь копійку виділить невістці, коли отримає її пенсію, а все інше забирала. І ось так прожила все життя Василина, світу білого не бачила.

Город, будинок, сім’я. Єдиний син швидко виріс. Почалися проблеми зі здоров’ям і у чоловіка, бо все життя пив. Василина довгий час доглядала за ним. Коли не стало чоловіка, лягла і свекруха. Невістка і за нею доглядала ще не один рік.

Якби це важко не звучало, але коли й свекрухи не стало, у Василини з’явився свіжий ковток життя. Все життя прожила під чужим указкою. Зроби те, зроби це. Навіть копійки не могла лишньої витратити, не спитавши дозволу свекрухи.

Зробили з сином вони ремонт в будинку. І скоро син привів у дім наречену. Сусідка Василина була рада, адже синові вже за тридцять.

Сама вона в життя молодих вирішила не лізти, ще пам’ятала як її вчила свекруха, аж до моментів, як розмовляти з чоловіком.

І ось нарешті радісна подія, молоді чекають поповнення. Не знаю що сталося у відносинах тітки Василини і її невістки. Але молоді з’їхали, стали орендувати окреме житло.

Тітка Василина не скаржиться. Син кожен день під час обіду приїжджає до мами. Поїсть, полежить в кімнаті і їде. Невістка взагалі перестала приїжджати. Город і господарство все лягло на плечі тітки Василини.

І ось недавно народився онук у неї. З’їздила вона на виписку і все. Відтоді діти до неї самі не приїжджають, і її не запрошують в гості.

Сумно дивитися мені стало на неї, все життя мала недоброго чоловіка, і свекрусі завжди намагалося догодити. Тепер ось невістка каже:

– Мені не подобається що ви нам телефонуйте так часто.

А якщо просить сина приїхати, та допомогти по господарству, чує:

– Мамо, ну сама виріши якось свою проблему.

Хоча все з городу Василина віддає дітям, пакує величезні сумки, коли син приїжджає.

І боляче, і сумно дивитися на таких одиноких людей похилого віку. Коли начебто і діти живі, та тільки від самотності це не рятує.

Тітка Василина постійно, як мене бачить, плаче, донечкою називає. Я коли приїжджаю до свекрухи, то і їй стараюсь якогось гостинця привезти. Дуже шкода мені цю жінку. До сліз шкода.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – myvelosiped.ru

facebook