У 18 років моя дочка повідомила мені, що чекає дитину від хлопця з нашого містечка. Незабаром цей юнак приїхав до нас зі своїм батьком і сказав, що не відмовляється від майбутньої дитини і готовий одружитися. Дочка була закохана в нього ще зі школи. Але серйозних стосунків у них не було. Хлопець постійно міняв дівчат, а дочка чекала його, коли ж той нагуляється.
Сім’я у хлопця хороша, порядна, а батько – чудова людина. Ми з чоловіком були теж не проти їхнього шлюбу. Тим більше, що скоро народиться дитина.
Після весілля молода сім’я вирішила жити з нами. У нас великий, новий, сучасний будинок. Так що ми з чоловіком були раді, бо залишилися не одні. Ми почали жити однією великою сім’єю. У нас народився славний онук. І ми, і батьки зятя допомагали дітям у вихованні дитини. Сват у нас просто чудова людина, має золоті руки.
Але на свого батька, мій зять зовсім не подібний. У нього роботи постійної немає. Батьки чоловіка купили їм автомобіль. Улюблене заняття у зятя – копатися в гаражі, і при цьому голосно вмикати музику. У нашому великому будинку роботи дуже багато. Можна зробити верхній поверх, додатковий вхід і жити їм незалежно від нас. Але його і так влаштовує.
Грошей заробити нормальних не може, навіть полку прибити не допросишся. Зате перед друзями він цар, тільки корони не вистачає. Збереться в гаражі з ними і починає розповідати небилиці до пізнього вечора. Щоб вдома нічого не робити. Краще б дочці допоміг або з дитиною іграшками погрався, книжки почитав. В першу чергу, роботу б стабільну знайшов. Те, що його батьки допомагають, це непогано. Але вони постійно не будуть надавати допомогу, і приходити на виручку синові.
У мене ж є ще один зять. Правда, живуть вони з дочкою в іншому місті. Так дочка дуже задоволена ним. І робота хороша у нього і весь вільний час проводить з родиною, дитиною. Іноді до нас в гості приїжджають. Можна чітко побачити різницю між двома моїми зятями. У мене чудові доньки. Ми з чоловіком виростили їх в ласці і любові. Вони дуже хороші господині і мами відмінні.
Коли в черговий раз до нас прийшли дружки зятя, я не втрималася. Взяла і присоромила його перед друзями, тепер в будинку пекло: зять зі мною не розмовляє, дочка ображається, та й чоловік через чоловічу солідарність теж бурчить. Краще б мовчала.
А що я такого поганого зробила? Чому ніхто мене не підтримав? Те, що зять не розмовляє, я переживу. А за що дочка на мене розсердилася? За те, що сказала правду. У мене немає бажання мовчати, а й одночасно хочу, щоб вони жили з нами в одному будинку. Без них будинок спорожніє і нам буде нудно.
Ось і що мені тепер робити? Перепросити за те, що правду сказала? Я просто сподівалася, що після цього зять за розум візьметься, соромно стане і перегляне свою поведінку. Так ні ж. Все як було, так і є, тільки всі жителі мого будинку зляться на мене і не розмовляють зі мною.
Фото ілюстративне – gdepapa.