У місті Мелітополі на аеродромі ЗСУ знищили військову базу росіян. Після ударів загарбники втекли із бази та вивезли свою військову техніку, яка вціліла.
Про це 3 липня в ефірі телемарафону “Єдині новини” розповів міський голова Мелітополя Іван Федоров.
«Можна сказати, що Мелітопольського аеродрому як військової бази росіян уже не існує. З 3-ої ранку після перших обстрілів вони почали евакуювати весь особовий склад звідти, о 6-ій ранку, після другого масованого обстрілу, вони почали евакуювати всю техніку, яка вціліла», – сказав Федоров.
Він додав, що окупанти тікали з аеродрому до 9-10 години. Після обстрілів російські військові склади кілька годин детонували. Ніхто з місцевих жителів не постраждав, а от серед росіян є поранені.
Після цього ЗСУ знищили ще одну базу росіян біля селища Мирне, що поблизу Мелітополя. Звідти росіяни теж намагались вивести свою техніку.
Фото – скріншот з відео.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться