Цікава світлина. Савченко в Донецьку охороняють краще ніж “Гіві” і “Моторолу”.
А за ними полювали кровожерливі українські ДРГ. Ось бачите, можуть же, коли захочуть!
Охорона, до слова, якась дивна. “ДНР” вівці давно вже не носять балаклави і не приховують особи. Охорона Захарченка ходить без масок. А тут така конспірація. До чого б? Якісь спеціальні росіяни, яким довірили охороняти VIP-гостя? Які ще версії?
Ну а взагалі шикарно звичайно. 63-річний викладач університету Ігор Козловський з букетом хронічних хвороб вже рік сидить у Донецьку в підвалі, як особливо небезпечний терорист. А ветеран добробата, “кривава навідниця”, визнана в Росії винною у вбивстві журналістів, гуляє по Донецьку в супроводі озброєної охорони бойовиків.
Читайте також: САВЧЕНКО В ОКУПОВАНОМУ ДОНЕЦЬКУ ПОБУВАЛА В КАМЕРАХ З УКРАЇНСЬКИМИ ПОЛОНЕНИМИ
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться