Військовий експерт впевнений, що питання надання Україні членства НАТО та ЄС будуть вирішені на полі бою у війні, яку безпідставно розпочала росія проти України.
Якщо Україна переможе у війні з російською федерацією, то рішення про те, хто буде у новій структурі безпеки, буде приймати саме вона а не хтось інший за неї.
Про це розповів російський політолог і публіцист Андрій Піонтковський в інтерв’ю НВ.
“Це не має жодного значення. Жодні статуси вже нічого не вирішують. Все станеться на полі битви. У разі перемоги України всі ці ігри із членством у НАТО та ЄС вже недоречні. Це Україна вирішуватиме, хто буде у новій структурі безпеки. НАТО та ЄС паралізовані. Чотири країни, три з них я вже перераховував — це Франція, Німеччина, Італія, та й не забуватимемо нашого найбільшого друга містера Орбана — чотири ці країни грають на боці путіна і тим самим відчайдушно намагаються змусити Україну ухвалити капітулянтську мирну угоду. Це не мирна угода, це просто фіксація ще одного етапу захоплення України”, – переконаний експерт.
Піонтковський додав, що президент країни-агресорки з першого дня війни має незмінну мету – знищення України та всього українського.
“Мету війни путін не змінював з першого дня — ліквідація української державності. Путін у своїй війні з Україною вже піднявся на найвищий можливий ступінь ескалації, його завдання — знищення Української держави. Не важливо, як він хотів її досягти, можливо, взяттям Києва і транспортуванням туди якогось маріонеткового уряду, Медведчука чи Мураєва. Зараз він хоче досягти цієї мети захопленням Херсонської та Запорізької областей, нав’язуванням Україні капітулянтського миру, який, крім втрат територій, призведе ще й до глибокої кризи в українському суспільстві. Коли путін веде війну на знищення, треба думати не про ескалацію конфлікту, а про максимально можливу допомогу Україні”, – говорить відомий політолог.
Нагадаємо, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно заявила, що Європейський союз сьогодні стоїть на порозі історичного рішення щодо України і її статусу кандидата на вступ до ЄС.
Фото – скріншот.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна