fbpx

Третя вагітність проходила добре. Ми з чоловіком були дуже щасливі. На останньому тижні вагітності мене привезли в пологовий будинок. Я чекала появи малюка на світ. Пологи пройшли добре. Але після появи дитини на світ почалися проблеми

Я була єдиною дитиною в сім’ї. Але все своє життя хотіла братика чи сестричку. Іноді дуже нудно було одній. Я заздрила своїм друзям, у яких були брати чи сестри. Хоч вони і часто сварились, але все рівно любили один одного. Тому коли я вийшла заміж, то твердо вирішила, що у мене буде як мінімум троє дітей. Чоловік також був не проти. За матеріалами

З чоловіком ми разом вже сім років. За ці щасливі роки спільного життя у нас народилося двоє чудових дітей. Одним прекрасним весняним днем ​​я вела дітей в школу і помітила, що якось погано себе почуваю. А під вечір мені і зовсім стало не добре. Я вирішила перевірити, чи не вагітна я. Адже симптоми були схожі. Коли чоловік прийшов з роботи, я повідомила йому радісну новину: у нас буде ще одна дитина.

Третя вагітність проходила добре. Ми з чоловіком були дуже щасливі. На останньому тижні вагітності мене привезли в пологовий будинок. Я чекала появи малюка на світ. Пологи пройшли добре. Але після появи дитини на світ почалися проблеми.

Я не почула плач дитини. Це дуже мене налякало. Лікарі намагалися зробити все можливе, щоб врятувати дитину. Через кілька хвилин я почула плач малюка. Я зітхнула з полегшенням. Але далі сталося… Лікарі сказали, що у моєї дитини може бути синдром Дауна. Вони відразу ж призначили багато аналізів, щоб перевірити свої здогади.

Коли прийшли результати аналізів, я ще довго не могла заспокоїтися, постійно плакала. Підтвердився не тільки сuндрoм Дауна, а й ще багато незрозумілих діагнозів. Лікарі зробили приголомшливу заяву. Вони сказали, що моя дитина жuти не буде. Якщо я не хочу зіпсувати собі життя, то мені варто від неї відмовитися. Я не могла повірити в те, що почула. Ніякої мови про відмову і йти не могло. Це був мій малюк, якого ми з чоловіком любили більше життя.

Далі моїй дитині зробили операцію. Але вона пройшла не зовсім успішно. Потрібно було ще одне хірургічне втручання. Зараз моєму малюку 5,5 року. Він дуже відстає в розвитку, в порівнянні з іншими дітьми. Йому належить ще одна важка операція. Ми з чоловіком намагаємося не падати духом, знаходимо сили, щоб впоратися з цією важкою ситуацією.

Зараз у нас з чоловіком четверо прекрасних дітей: дві доньки, і два сина. І якщо доля надасть мені можливість стати матір’ю ще раз я не відмовлюся. Незважаючи на всі труднощі, які я пережила в житті. Адже ми з чоловіком завжди хотіли мати велику сім’ю.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

You cannot copy content of this page