Ми з дружиною Надією живемо досить таки не бідно, можна сказати, що навіть в достатку, адже більшість наших знайомих і того не мають, але здебільшого це моя заслуга – я лише один заробляю гроші у нашій сім’ї, а дружина моя розпоряджається ними, вона займається вихованням сина та домашніми справами. До недавніх пір я намагався робити все можливе для того, щоб дружина не була обмежена в коштах, адже я чоловік і маю забезпечувати свою сім’ю якомога краще. Але потім помітив, що вона зловживає моєю довірою, і якось так легко, не задумуючись, витрачає зароблені мною гроші, але ж вони мені не так легко вже й даються.
Нещодавно я зайшов на сторінку її мами в соціальній мережі, і побачив, що велика частина гардероба, до речі досить таки недешевого, перекочувала від моєї дружини до її родичів. Там і сукня моєї дружини, яку вона одягла всього один раз, і красиве та яскраве дизайнерське пальто, і сумочка, привезена з Італії. Останньою краплею мого терпіння стало те, що дружина віддала куплену в минулому році, майже нову, норкову шубу своїй сестрі, мовляв:
– А що в цьому такого? Ти все одно обіцяв купити мені сіру!
Раніше я не стежив за її речами – думав що вона купує собі новий одяг тільки тому, що старий вже зносився. Однак віддавати куплений за мої гроші одяг, в ідеальному стані, своїм родичів – це по-моєму взагалі великий перебір.
Я ціную і люблю її, але ж у всьому потрібно знати якусь межу, якусь розумну міру. У нас немає дефіциту в грошах, але все ж кожна мною зароблена гривня варто мені витрачених нервів і часу. Іноді я хотів би замість роботи залишитися вдома, зустрітися з друзями, або банально виспатися. Але замість цього я повинен заробляти гроші, щоб моя сім’я ні в чому не потребувала.
Коли я сказав, що надалі буду контролювати всі витрати, дружина влаштувала суперечку, вона образилася на мене, ходила така незадоволена ще дуже довго. Вона навіть заявила мені, що більше ні копійки у мене не візьме, залишить дитину на няню і влаштується на роботу, я звичайно розумію, що вона цього не зробить, а просто говорить це мені, але ж все одно мені це неприємно, щоб я пожалкував про свої слова, напередодні сказані їй. Вона думає, що я чіпляюся до дрібниць. Але якби вона не роздаровувала речі, а носила б їх довше або хоча б виставляла на продаж, то ми б за рік заощадили суму, якої нам вистачило б на хороший відпочинок за кордоном.
Дружина другий день на мене ображається і не розмовляє зі мною зовсім. Йде спати в окрему кімнату. Теща дзвонила – вичитувала мене за те, що я її дочку її засмутив, і економлю на ній, назвала мене дріб’язковим і жадібним чоловіком та батьком.
Загалом, я не знаю, як тепер з найменшою шкодою для своїх нервів прикрити цю благодійну лавочку. Схоже, що моя дружина вже просто забулася про те, як важко заробляти гроші. А теща зовсім совість втратила, навіть не знаю, як так можна.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – izvestia.kharkov.
