В суботу я повернулася додому і побачила в коридорі сумки з одягом. Відразу зрозуміла, чиїх рук це справа. Я дуже втомилася вже від того, що постійно робить моя тітка. Вона постійно привозить мені величезні сумки речей. Я взагалі не розумію, звідки вона їх бере.
Моя тітка Валентина – це рідна сестра моєї мами. Вона живе в обласному центрі. А ми живемо в невеликому містечку. Ось вона і вирішила, що ми бідні й тому нам потрібно допомагати.
Ми, звичайно, живемо не дуже багато, але і бідними нас назвати не можна. Я працюю вчителькою в школі, а мій чоловік працює водієм. У нас двоє синів.
І ось моя тітка приїжджає до нас раз в три місяці в гості. І кожного разу вона привозить величезні мішки речей. Я взагалі не можу зрозуміти, звідки вона їх бере. Вона мені сказала, що це тут і її особисті речі, які їй просто не потрібні або стали маленькими. Ось вона і вирішила подарувати їх мені в надії, що я буду в них ходити на роботу. Те, що ці речі вже давно вийшли з моди, мою тітку не цікавить.
Вона привозить різні гіпюрові блузки, спідниці і штани. Одного разу привезла цілих 10 пар білих джинсів. А ще вона чомусь привозить мені у великій кількості білизну. Хто буде її носити, не зрозуміло?
Коли до нас приїжджає тітка Валентина, і починає вивантажувати свої мішки з машини, мої сини відразу зауважують:
– О, бабуся Валя приїхала, і вона знову привезла секонд-хенд.
І ось в суботу тітка в черговий раз привезла мені величезну сумку з речами. Я її багато разів просила цього не робити. Але тітка мене не чує навіть.
У свій час я намагалася сортувати речі, які мені привозила в такій великій кількості моя тітка. Дещо віддавала своїм знайомим, дещо відносила до церкви, дещо відносила в дитячий будинок, дещо забирала в школу в якості костюмів. Але речей все одно дуже багато.
А тітку зупинити просто неможливо. Коли від мене їде тітка, то я відразу ж виношу все, що вона привезла, на смітник.
Нещодавно я серйозно поговорила зі своєю мамою. Я попросила маму, щоб вона поговорила зі своєю сестрою серйозно і все їй дохідливо пояснила.
Мені вже набридло слухати і про те, як тітка хвалить себе. Розповідає, яка вона щедра і благородна. Мені дуже прикро, що вона вважає нас з чоловіком бідними.
Я не розумію, навіщо вона нам стільки речей привозить? Та ще й так багато абсолютно непотрібних речей. Мені так прикро, що моя тітка думає, що я не можу нормально забезпечити ні себе, ні своїх дітей. Адже насправді це не так.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
