Україна
Таким парам можуть відмовити у церковному шлюбі. Чому?

Не рідкість нині, коли в шлюб вступає пара, де він чи вона є старшими від другої половинки. Інколи навіть на ціле життя! Скажімо, нареченій лише 19, а нареченому — під 60 чи більше. Чи, навпаки, йому — 20, а їй — усі 50…

Так, найчастіше такі шлюби укладаються між відомими зірками, політиками. Але й серед простих смертних — теж. Що каже про такі шлюби Церква?

До розмови ми запросили отця Андрія Рудика, настоятеля храму УПЦ КП, отця Івана Колодія, настоятеля церкви УГКЦ, отця Тараса Фітьо, голову Комiсiї родини i подружнього життя Львiвської архиєпархiї УГКЦ, ієромонаха УГКЦ Корнилія Яремака.

– Як Церква ставиться до того, що між парою, котра вступає у подружнє життя, є велика різниця у віці?

о. Іван:

– Про різницю у віці між подругами Церква нічого не говорить. Єдине, що забороняє – одружуватися неповнолітнім. А в протилежний бік — вікового обмеження немає. Головне, щоб любили одне одного. Наречені мають усвідомлювати обов’язки, які вони перед собою ставлять, тобто розуміти всю відповідальність подружнього життя. Коли вони це розуміють — тоді це подружжя дійсне. Перешкодою для укладання подружжя може бути, якщо хтось із подругів приховав хворобу (психічну чи фізичну). Бо тоді люди не знають об’єктивної правди про себе.

о. Тарас:

– Та коли старший чоловік залишає першу дружину заради одруження з іншою — молодшою. Ось такі випадки Церква засуджує.

о. Корнилій:

– Тут є дуже важливі речі. Наприклад, мета подружжя, це, між іншим, і народження дітей. Народження і виховання! Тому завжди треба зважати, чи пара зможе таке робити. І, якщо, наприклад, жінці 62 роки, то вона вже не може народити дітей своєму молодому чоловікові. Тоді запитання, для чого ж вони одружуються?

Або друга річ. Дуже важливими для подружжя є спільні інтереси. Дружба і любов розвиваються тоді, коли є якийсь спільний інтерес. А коли є досить велика різниця у віці — тут маємо цікавий психологічний момент. До 60-ти років людина думає про майбутнє, а після 60-ти — частіше про минуле (живе спогадами, скажімо так).
Звичайно, що є і винятки. Але здебільшого це — так.

Тому регулювати чи заборонити такі речі Церква не може. Але перед одруженням таку пару в церкві завжди попередять про можливі проблеми, щоб добре подумала, чи варто брати шлюб.

– То все так сумно?

о. Андрій: — Скажімо, у Старому Завіті ми бачимо багато прикладів, коли люди вступали в шлюб у дуже поважному віці. Але тоді термін земного життя був набагато довшим, ніж зараз. Сьогодні середня тривалість життя 70 років, а в часи Старого Завіту люди жили і декількасот років. І це було можливим, щоб чоловік у такому віці одружувався, адже тоді він був у розквіті сил!

Та коли між подружжям є досить значна різниця у віці, тоді воно має розуміти, для чого створює сім’ю. Якщо ціль у тому, щоб служити одне одному, створити християнську сім’ю, таку собі домашню церкву, народити дітей і прожити разом, тоді така родина буде міцною і щасливою. І тоді ніяких перепон з боку Церкви не
може бути.

Читайте також: НАЗВАНО НАЙКРИТИЧНІШИЙ РІК ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ, НА ЯКОМУ РОЗПАДАЄТЬСЯ БІЛЬШІСТЬ ШЛЮБІВ

За матеріалами видання “Жіночий порадник”

Related Post

facebook