op
Свою молодшу сестру Віру я в дитинстві дуже любив, оберігав від усіх, і називав її не інакше як Віруня. Але то було давно. Доросле життя нас обох дуже
– Діточки, як добре, що ви у мене є! А з ким з вас я житиму, коли повернуся додому? – пригощаюся я за столом наїдками, які приготувала дочка
– Каву ще маєш, мамо? Оля каже, що у нас уже вся італійська кава закінчилася. То я заїду до тебе після роботи, приготуй заодно щось смачненьке, – каже
– Невже ви обидві вчителями вирішили стати? – з посмішкою запитала Світлана Іванівна двох своїх улюблених вихованок. А ті лише розсміялися своїм заливним сміхом, глянули одна на одну
– Та він тобі як тато. Оленко, навіщо тобі цей чоловік? – намагалися напоумити молоду дівчину її подруги. Та Олена їх не слухала, вона закохалася в Олега, не
“Та кому ти потрібна?”, – ці слова Ліда настільки часто чула від свого чоловіка, що за роки життя з ним вже й сама в це повірила, що вона
Марія вже десять років працює в Італії, вирушивши туди на заробітки в свої п’ятдесят, коли зрозуміла, що сімейного бюджету для забезпечення потреб родини не вистачає. Поїхала вона в
– А хіба тобі щось треба, мамо? У тебе ж все є! От я і кажу Ігорю, що найкращим подарунком буде наша присутність. Ну хіба ж не так?
– Не приїжджай, мамо. Не треба, дорога далека, а ти вже не молода. Навіщо тобі в потязі цілу ніч мерзнути? – каже мені син. – Ну як навіщо?
– Ти за нього заміж не вийдеш! Я цього не дозволю! – мама Катерини настільки категорично це заявляла, що дівчина, знаючи її характер, добре розуміла, що мама не