В той день я мала багато роботи і дуже поспішала. Але мене попросили по роботі заїхати ще в одне місце і вирішити ряд питань. Це було звичним для мене завданням, тому я поїхала. Місце зустрічі було в гарному парку, я припаркувалася, вийшла з своєї машини, і вже збиралася йти в напрямку до ресторану, де я мала зустріч, як раптом я відчула, що дві пари очей навпроти мене активно розглядають. Я підняла голову і очам не повірила – це був мій колишній чоловік Роман і його мама. Роман мовчав, а колишня свекруха не хотіла втрачати нагоди черговий раз мені зіпсувати настрій
В той день я мала багато роботи і дуже поспішала. Але мене попросили по роботі заїхати ще в одне місце і вирішити ряд питань. Це було звичним для
У ті моменти, коли Олександра була далеко від дому, в Греції, на самоті, вона зрозуміла одну річ: життя вона витратила тільки на інших. Вона повинна була навчитися жити для себе, хоча це і було незвично після всіх років служіння родині. Олександра сказала дітям, що цей будинок вона вирішила залишити собі. Та діти її не зрозуміли. Тепер син з донькою мамі заявили, що вона повинна продати, а гроші між ними поділити, якщо вона не може вирішити, кому дім віддати. Сумно у Олександри на душі, вона все більше стала задумуватися над долею людини. А може і справді деякі люди прийшли на цей світ, щоб служити іншим, і вона одна з них
Олександра все своє життя жила для інших. Ще з дитинства вона була найбільш відповідальною і працьовитою в родині. Як старша дитина в багатодітній сім’ї, вона змалку брала на
Той вечір вечір був схожий на сотню інших і ніщо не віщувало чогось поганого. Я приготувала вечерю, яку так любить мій чоловік, хотіла йому приємний сюрприз зробити. Але в підсумку вийшло так, що це чоловік зробив мені сюрприз, і недуже приємний. Андрій навіть не зайшов на кухню, а відразу пішов в кімнату і став збирати речі. – Що ти робиш? – розплакалася я. – Я йду від тебе. Ми не можемо більше бути разом, – спокійно відповів мені мій чоловік і продовжував збирати речі. Я швидше б снігу влітку сподівалася, ніж того, що бачила зараз
Той вечір вечір був схожий на сотню інших і ніщо не віщувало біди. Я приготувала вечерю, ще бігала перед тим по магазинах, шукала індичатину, яку так любить мій
Мама добре каже, чому б тобі її не послухати? – якось запитав мене мій чоловік. Мене це його питання настільки дістало, що я вирішила розлучатися – якщо його мама краща за мене, то нехай він живе з мамою. В той вечір чоловік чомусь дуже сильно затримувався на роботі і я не встигла повідомити йому про своє рішення. Я мала час щоб подумати. І раптом я зрозуміла, що нічого доброго я не зроблю, якщо розлучуся з чоловіком через його маму. Навіть якщо я вийду ще раз заміж, то у того чоловіка теж буде мама і мені все одно доведеться вибудовувати з нею стосунки. І тоді я вирішила, що це не кінець і, можливо, є шлях до порозуміння
Моє життя дуже змінилося відтоді, як я стала невісткою. Я тоді тільки одружилася з Ігорем і вперше потрапила до його родини. Я не раз чула від подруг, що
Свахо, мова йде про ваших онуків, тому я не розумію, про що ви говорите? – каже мені мама моєї невістки. – Я то про внуків пам’ятаю, але вам теж варто було б трохи включитися, – не витримала я. – Це ваш син син винен, що все так сталося. Він собі іншу знайшов, а не моя дочка. Одним словом, куди ви зараз, на зиму, дітей збираєтеся виганяти? На вулицю? – наполягає на своєму сваха
– Свахо, мова йде про ваших онуків, тому я не розумію, про що ви говорите? – каже мені мама моєї невістки. – Я то про внуків пам’ятаю, але
Де гроші, сину? – схопилася я за голову, коли приїхала додому і побачила, що нічого з того, про що син говорив мені по телефону, навіть близько немає. – Навіщо ти починаєш, мамо? Давай проведемо бабусю як годиться в останню путь, а потім і поговоримо, – заспокоює мене Олег. – Ти ж для цього приїхала? Нащо зараз тему грошей піднімати? Додому я ще не збиралася їхати, але прийшла сумна звістка – мами не стало, і на відпросилася з роботи на кілька днів, щоб зробити похорон. Та коли я додому приїхала – то очам не повірила, все залишилося так, як і було, не змінилося абсолютно нічого
– Де гроші, сину? – схопилася я за голову, коли приїхала додому і побачила, що нічого з того, про що син говорив мені по телефону, навіть близько немає.
Оце у мене в родині закрутилося – діти через гроші мої пересварилися між собою, а я ще навіть додому не доїхала. Син вважає, що гроші я йому маю віддати, бо все життя я лише своїй дочці, сестрі його допомагала. А дочка щиро переконана, шо все моє – її, бо вона навіть не уявляє, як їй жити без моєї фінансової підтримки
Оце у мене в родині закрутилося – діти через гроші мої пересварилися між собою, а я ще навіть додому не доїхала. Син вважає, що гроші я йому маю
Якщо ти вже спитала моєї думки, то я проти. Виходити заміж в твоєму віці, мамо, не найкраща ідея, – заявила мені донька, коли я їй оголосила, що сусід зробив мені пропозицію і я планую виходити заміж. – А що в цьому поганого? – перепитала я. – Нічого поганого, просто тобі цього не треба. Краще їдь в Італію ще років на 10 зможеш працювати, а коли повернешся, тоді і до цієї теми повернемося, – дає мені мудру пораду дочка. Їй добре говорити. Мені зараз 58 років, через 10 років, дасть Бог, буде 68, і я не впевнена, чи захочу в такому віці про заміжжя ще говорити
– Якщо ти вже спитала моєї думки, то я проти. Виходити заміж в твоєму віці, мамо, не найкраща ідея, – заявила мені донька, коли я їй оголосила, що
В магазині Марта швидко обрала кілька речей, які планувала придбати для себе. Та коли вона підійшла до каси і почала оплачувати, хтось покликав її по імені. Марта обернулася. Перед нею стояла її молодша сестра Люба, яка тримала в руках візок з двома дітьми. Люба виглядала втомленою та розгубленою, і вигляд у неї був не вельми, особливо чоботи, що були зношені до дир. Марта уважно подивилася на сестру, а потім знову на її чоботи, і вирішила діяти
Марта не могла повірити, що їй вдалося трохи заощадити. Вона довго працювала над тим, щоб зібрати суму для покупки, яка вже давно була в її планах. Зарплата була
Свою молодшу сестру Віру я в дитинстві дуже любив, оберігав від усіх, і називав її не інакше як Віруня. Але то було давно. Доросле життя нас обох дуже змінило. І зараз виникла така ситуація, що ми з сестрою можемо стати ворогами на все життя, а мені найменше цього б хотілося. Проте, і своє віддавати сестрі я теж не хочу. Зараз моя сім’я – це дружина і діти, і мені перш за все про них треба дбати
Свою молодшу сестру Віру я в дитинстві дуже любив, оберігав від усіх, і називав її не інакше як Віруня. Але то було давно. Доросле життя нас обох дуже

You cannot copy content of this page