op

– А може подумай ще, ну навіщо тобі та нова шафа? Маринко, невже ми не обійдемося тим, що у нас є? 20 тисяч гривень за якусь шафу –

– Що ти тут робиш? І як ти мене знайшов? – Надія відчинила двері і не могла повірити своїм очам – перед нею стояв Володимир. – Надійко, пробач,

– А я тут тобі бульйончику свіженького принесла. Як ти, Маринко? – стала говорити улесливі слова моя тітка, мамина рідна сестра, щойно зайшла до нас в квартиру. Мама

– Сину, хіба я тебе ростила для того, щоб ти вареники ліпив і борщі варив? А дружина тоді для чого? – пам’ятаю як я прийшла до сина в

– Справедливо було б по 500 євро кожній з нас давати, – картає мене старша дочка. – А ти, мамо, Анюті даєш 700, а мені лише 200. Мені

– Ще я такого не бачила, щоб заробітчанка хотіла своє золото продавати! Тамаро, ти ж лише нещодавно з-за кордону повернулася, – не могла стримати своїх емоцій Ольга. –

– Валентино, відчиняй, я тобі листа принесла, – каже мені поштарка і так якось хитро посміхається. А я йду до хвіртки і перебираю в голові думки, хто б

– Вона що, сама не розуміє, що вона нам заважає? – каже зять моїй доньці, думаючи, що я їх не чую. – Денисе, а куди вона піде? Та

– Мамо, я приїхав, зустрічай сина, – не встиг Михайло вийти з своєї машини, як став горлати, як колись в дитинстві, на всю вулицю. На диво, мами не

– Юстино, але ж у тебе є син, чому ти йому не зателефонуєш, не попросиш допомоги? – питає мене сусідка, яка знає про мою складну ситуацію. А я